Справа № 243/13760/21

Провадження № 1-кп/243/346/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді         ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,

захисника                         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 13 матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021052510001573 від 02.11.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївки Донецької області, громадянина України, працюючого на посаді молодшого оператора АЗС ТОВ «ТАУРУС ОЙЛ», одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052510001573 від 02.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

10.02.2022 в судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, оскільки є ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальностіможе переховуватись від суду, може впливати на свідків, оскільки їх анкетні дані відомі обвинуваченому з матеріалів кримінального провадження та вказані особи ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні. Також є ризик того, що обвинувачений  ОСОБА_4  можевчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що інкримінований ОСОБА_4 злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, було вчинено ним в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про схильність до вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв, що, зі свого боку, є підґрунтям вчинення кримінальних правопорушень. Прокурор звертає увагу суду, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , заперечували проти обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник обвинуваченого зауважив, що ризики, наведені прокурором в обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не доведені, обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки за місцем мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. Заявлені ризики щодо можливого впливу ОСОБА_4 на свідків кримінального правопорушення жодними доказами не обґрунтовані, це лише припущення прокурора. Сторона захисту просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження. Пунктом 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

Враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та свідчили б, що стан здоров`я останнього виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, суд вважає реальними ризики, визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на свідків кримінального правопорушення, які ще не допитані в судовому засіданні.

Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, які передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, на якому наполягали обвинувачений та його захисник, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 314, 315, 371-372, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, – задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 10 квітня 2022 року включно.

               Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 10.02.2022 о 16 год. 40 хв.

Суддя                                                                                             ОСОБА_1