Справа № 578/1376/21

провадження №2/578/44/22

Рішення

Іменем України

10 лютого 2022 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Козенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей,

установив:

14.12.2021 позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд:

- розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області 16 вересня 2014 року, актовий запис №55, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 »;

- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї третини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця від дня пред`явлення позову і до досягнення дитьми повноліття.

- покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 16 вересня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №55. Сімейне життя не склалось і причиною розірвання шлюбу є відсутність між сторонами взаєморозуміння. Спільне проживання з відповідачем припинено у квітні 2021 року та з цього ж часу шлюбні відносини припинилися, спільного господарства та побуту не велося, спільного бюджету не було. Крім того як зазначає позивач, відповідач на даний момент мешкає з іншою жінкою. Фактично сім`я припинила своє існування, примирення та збереження шлюбу неможливе, оскільки перебування в шлюбі суперечить інтересам позивача. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище « ОСОБА_3 ». Від шлюбу мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 є батьком дітей, працює, але без офіційного працевлаштування, отримує дохід, матеріальну допомогу на утримання дітей до жовтня місяця 2021 року надавав, але у недостатніх розмірах, а з жовтня 2021 року взагалі припинив надавати будь яку матеріальну допомогу на їх утримання. Інвалідом не являється, також не являється особою з обмеженими здібностями, тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання двох дітей у визначених законом розмірах.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 22.12.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 21.01.2022 о 10:00 год., встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Відповідачу запропоновано подати разом із відзивом на позовну заяву докази на підтвердження його майнового стану (а.с. 19-20).

Позивач у судове засідання не прибула, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання 21.01.2022 не прибув, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі, направлена відповідачеві разом з копією позову та додатків до нього, а також судовою повісткою-повідомленням на адресу місця реєстрації, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 11 вказаної статті відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

21.01.2022 розгляд справи відкладено до 10.02.2022 та постановив викликати відповідача у наступне судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 29).

10.02.2022 позивач у судове засідання не прибула, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином 21.01.2022.

Відповідач відзиву на позов та документів на підтвердження його майнового стану у строк, встановлений судом, не подав, у судове засідання 10.02.2022не прибув, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином 25.01.2022. У відповідності до положень ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дачу і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі зареєстрували шлюб 16 вересня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №55, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.09.2014, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області (а.с. 8).

Відповідно до положень частини першої статті 12 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

За змістом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частина 3 статті 105 вказаного Кодексу визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України, частина перша якої надає одному із подружжя право звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Суд відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Стаття 112 СК України передбачає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують фактичних подружніх стосунків, проживають окремо, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин та збереження сім`ї неможливе, кожен з подружжя має власні інтереси, сторони не мають наміру вживати заходів до примирення.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з приписами частини 2, абзацу 2 частини 3 статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Статті 113 Сімейного кодексу України надає особі, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що на даний час спільне проживання сторін є неможливим, збереження шлюбу, за твердженням позивача, суперечить її інтересам, так як відповідач на даний момент мешкає з іншою жінкою, тобто фактично шлюб не існує, відповідач не скористався своїм правом на участь у розгляді справи та подання заперечень проти позову у разі їх наявності, про що свідчить його пасивна поведінка, тому позовна вимога в частині розірвання шлюбу є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Після розірвання шлюбу позивачці за її бажанням слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Щодо вимоги позивача в частині стягнення аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 09.07.2019 та серії НОМЕР_5 від 06.01.2015, батьком дітей записаний ОСОБА_2 . Малолітні діти зареєстровані та проживають за місцем реєстрації матері, що підтверджується довідкою про склад сім`ї №610 або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.05.2021, виданою відділом «Центру надання адміністративних послуг» Краснопільської селищної ради (а.с. 11).

Таким чином судом встановлено, що діти сторін є малолітніми та проживають за місцем реєстрації матері.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині 2 статті 51 Конституції України.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зокрема, Верховним Судом зазначається, що статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі однієї третини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитини повноліття.

Відповідач своїм правом на участь у розгляді справи та на подання доказів на підтвердження його позиції з предмета спору не скористався.

За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років станом на день звернення позивача до суду з позовом (14.12.2021) становить 2618 гривень.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Питання визначення місця проживання малолітніх дітей судом не вирішувалось. Спір про майно на час розгляду справи у суді відсутній.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору (за позовну вимогу в частині розірвання шлюбу) у розмірі 908,00 грн. Також враховуючи, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей, задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснопільського районного управління юстиції у Сумській області 16 вересня 2014 року, актовий запис №55, розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї третини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, від дня пред`явлення позову з 14.12.2021 і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.О. Зеря