Справа  № 2-1377/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:  

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

                                                    ВСТАНОВИВ:          

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, актовий запис №546, мотивуючи тим, що вони з листопада 2009 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що між ними немає взаєморозуміння, вони мають різні погляди на сімейні стосунки та сімейні обов’язки.  Вважає примирення неможливим.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги та обставини позову визнала.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.          

Вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 16.11.1999 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2000 року. Сторони з листопада 2009 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що між ними немає взаєморозуміння, вони мають різні погляди на сімейні стосунки та сімейні обов’язки.

Спору щодо розподілу спільного майна немає. Син ОСОБА_3 залишається проживати з матір’ю, питання щодо стягнення аліментів на його утримання вирішено в добровільному порядку.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки  наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також відповідачка позов визнала, наслідки визнання позову відповідачці роз’яснено відповідно до вимог ч.2 ст.174 ЦПК України, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

                                                               ВИРІШИВ

:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, актовий запис №546 – розірвати.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя