В И Р О К                                 справа №1-73/11

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     “21” березня 2011 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - Миронець О.К., за участю секретаря судових засідань –Ємець Р.Ю., прокурора –Лифаря В.Г., захисника –ОСОБА_2, представника служби в справах дітей Карлівської райдержадміністрації –Березюк О.В., представника кримінальної міліції  в справах неповнолітніх - Хлівного В.С., потерпілого –ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Карлівського районного суду Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню –

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,   громадянина України, не одруженого, освіта середня, не військовозобов’язаного, не працюючого, раніше не судимого,

-  у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,   

ВСТАНОВИВ:

        17 листопада 2010 року близько 15 години неповнолітній ОСОБА_6 перебуваючи на стадіоні Лип’янської ЗОШ в с.Лип’янка, Карлівського району, Полтавської області на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень обома руками штовхнув неповнолітнього ОСОБА_5 в груди та не втримавшись на ногах, разом з останнім упав на землю. При падінні ОСОБА_5 вдарився лівою рукою та отримав ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівого передпліччя у верхній третині, які згідно висновку експерта №317 від 17.12.2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України визнав повністю та пояснив, що 17 листопада  2010 року на стадіоні Лип’янскої школи у нього з ОСОБА_5 виникла сварка через мобільний телефон і в результаті якої він штовхнув потерпілого руками у верхню частину грудей і той упав на землю виставивши ліву руку, а зверху на нього упав і сам.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 17 листопада  2010 року на стадіоні Лип’янскої школи у нього з ОСОБА_6 виникла сварка через мобільний телефон і в результаті якої останній штовхнув його руками у верхню частину грудей і він упав на землю виставивши ліву руку, а зверху на нього упав ОСОБА_6.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, показань потерпілого, його вина підтверджується і іншими доказами, які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

- протоколом огляду місця події з фото таблицею від 29.11.2010 року –території стадіону Липянської ЗОШ, розташованої в с.Лип’янка, Карлівського району яким стверджується місце вчинення злочину (а.с.9-11);

протоколом відтворення обстановки та обставин події з фото таблицею до протоколу від 25.01.2011 року під час проведення якого підозрюваний ОСОБА_6 за присутності понятих підтвердив раніше дані під час досудового слідства показання та показав механізм нанесення ударів ( а.с.53-56);

висновком експерта судово-медичної експертизи №317 від 17.12.2010 року згідно до якого в потерпілого ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівого передпліччя у верхній третині, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня  тяжкості, по ознаці тривалого розладу здоров’я (а.с.34);

- висновком експерта додаткової судово-медичної експертизи №28 від 27.01.2011 року, згідно до якого показання підозрюваного ОСОБА_6 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події вчиненого злочину від 25.01.2011 року в частині механізму утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_5

        Дослідивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 доведена повністю і його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, так як він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При обранні покарання підсудному, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є визнання своєї вини, щире каяття, позитивна характеристика по місцю проживання, вчинення злочину вперше, молодий вік підсудного та його хворобу у вигляді легкої розумової відсталості.

          Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

          Приймаючи до уваги обставини справи, думку потерпілого, який не наполягає на застосуванні суворого покарання, та враховуючи пом’якшуючі обставини суд вважає за можливе застосувати до підсудного норми ст.104 КК України та звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

            Керуючись ст. 321,323,324 КПК України, суд –

З  А  С  У  Д  И  В :

ОСОБА_6 визнати винним за ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі із застосуванням ст.104 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням з річним іспитовим строком зобов’язавши періодично з’являтися для реєстрації до органу кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

        Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі  15 діб з моменту його проголошення через Карлівський районний суд Полтавської області.

Суддя                                                                                                     Миронець О.К.