Справа № 2-652/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 16 березня 2011  року   Куйбишевський районний суд м.Донецька у складі:

головуючого - судді Черткової Н.І.,

при секретарі  -          Галковській Л.Л.,

за участю представників позивача –  ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Територіальної громади в особі Куйбишевської районної в м. Донецьку ради про визнання права власності на частину квартири, -

                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до суду до відповідача про визнання права власності на частину квартири, посилаючись на наступні обставини.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 10367, виданого 18 червня 1994 року Агентством з приватизацією Донецького виробничого об’єднання «Донецьквугілля» та зареєстрований в Донецькому бюро технічної інвентаризації 05.01.2011 року за № 687 в книзі № 2/6 на праві загальної спільної власності позивачу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана квартира складається з двох жилих кімнат житловою площею – 31,7 кв.м., що складає 50/100 частин домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1року померла дружина позивача, ОСОБА_5, яка постійно проживала в АДРЕСА_1, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частини вказаної квартири.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є позивач, як її чоловік. 10.01.2011 року позивач звернувся до П’ятої Донецької державної нотаріальної контори за реєстром № 2-3 і отримав свідоцтво про право власності за законом на 1/3 частину квартири, яка була зареєстрована в Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 17.01.2011 року за № 687 в книзі № 2/6.

На підставі двох правовстановлюючих документів позивачу належить 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, дружина померлого брата позивача, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однака фактично проживала в Кіровському районі м. Донецька, після смерті якої спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири, яка розташована за вищевказаною адресою.

Інших спадкоємців, які  б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_6 немає.

За декілька років до смерті ОСОБА_6 була знята з обліку реєстрації зі спірної квартири і проживала в Кіровському районі м. Донецька. ОСОБА_6 не понесла жодних витрат на утримання вищевказаної квартири, не претендувала на неї і не підтримувала з позивачем ніяких відносин.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Суд, заслухав представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали, справи вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 10367, виданого 18 червня 1994 року Агентством з приватизацією Донецького виробничого об’єднання «Донецьквугілля» та зареєстрованого в Донецькому бюро технічної інвентаризації 05.01.2011 року за № 687 в книзі № 2/6 на праві спільної сумісної власності позивачу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана квартира складається з двох жилих кімнат житловою площею – 31,7 кв.м., що складає 50/100 частин домоволодіння.

Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла дружина позивача, ОСОБА_5, яка постійно проживала в АДРЕСА_1, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частини вказаної квартири.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є позивач, як її чоловік. 10.01.2011 року позивач звернувся до П’ятої Донецької державної нотаріальної контори за реєстром № 2-3 і отримав свідоцтво про право власності за законом на 1/3 частину квартири, яка була зареєстрована в Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 17.01.2011 року за № 687 в книзі № 2/6.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі двох правовстановлюючих документів позивачу належить 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, дружина померлого брата позивача, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично проживала в Кіровському районі м. Донецька, після смерті якої спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири, яка розташована за вищевказаною адресою.

В судовому засіданні встановлено, що ніхто не прийняв спадщину після її смерті.

В судовому засіданні встановлено, що позивач після смерті ОСОБА_6, а саме з 2001 року володів належним їй майном – 1/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, сплачував всі комунальні витрати, проживав в спірній квартирі.

За декілька років до смерті ОСОБА_6 була знята з обліку реєстрації зі спірної квартири і проживала в Кіровському районі м. Донецька. ОСОБА_6 не понесла жодних витрат на утримання вищевказаної квартири, не претендувала на неї і не підтримувала з позивачем ніяких відносин.

Згідно зі ст. 344 ч. 1 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомими майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Таким чином,  суд  оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позов законним і обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.  

 На підставі ст. 344 ЦК України і керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, -                                                                    

                                      В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до Територіальної громади в особі Куйбишевської районної в м. Донецьку ради про визнання права власності на частину квартири, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: