ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2011 року                                                                Справа № 2-а-1209/11

Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О., розглянувши в смт.Згурівка у приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов”язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

          25 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі –Закон) має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплачує йому підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж встановлено законом, тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону, із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 25 серпня 2010 року по даний час протиправною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за зазначений період з урахуванням фактично виплачених сум.

          Відповідач заперечень проти позову не надав, одержав копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї документів 2 березня 2011 року.

          Встановлено, що позивач є громадянином України, якому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула статусу дитини війни, тому на підставі ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, в тому числі, підвищення дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено законом. Відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

          Розглянувши адміністративний позов, приходжу до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, так як вбачається доведеним, що відповідач, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивача на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за шестимісячний строк, який передує  дню  звернення позивача до суду, тому така його бездіяльність є протиправною. Права позивача необхідно поновити шляхом зобов”язання відповідача здійснити нарахування та виплату даного підвищення за зазначений період в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону з урахуванням фактично виплачених сум.

          Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Зі змісту ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 квітня 2010 року —706 грн., з 1 липня 2010 року - 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн., з 1 грудня 2010 року - 734 грн., ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” з 1 січня 2011 року —750 грн.

          На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України “Про соціальний захист дітей війни”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 183-2, 256 КАС України,-

Суддя, П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

          Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та не виплати позовом ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги (підвищення) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 25 серпня 2010 року по 25 лютого 2011 року протиправною.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 25 серпня 2010 року по 25 лютого 2011 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                    СУДДЯ                                                  Н.О.ДЕНИСЕНКО