16.03.2011 Справа № 2-а-750/11

                                           Справа № 2-А-750/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

16 лютого  2011 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Борисова О.В.,  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про  визнання дій протиправними,  зобов»язання здійнити перерахунок та виплату щомісячної державної  допомоги  як дитині  війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка  24.01.2011 р. звернулася  до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги  як дитині війни, обгрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Позивачка  народилася в 1940  році та відповідно до  ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

   Проте, з 01.01.2006 року нарахування відповідно до Закону їй не проводилися. Вважає  дії відповідача такими, що порушують  її  конституційне право на соціальний захист.

   Відповідач на її звернення  надав відповідь, що до січня 2008 року виплата цих сум не була передбачена Законом «Про Державний бюджет», а надалі розмір сум було встановлено постановою Кабінету Міністрів України з 22.05.2008 року –48, 1 грн., з 01.07 –48, 2 грн., з 01.10 –49,8 грн.

Вважає таку відмову протиправною, оскільки при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Їй відомо, що Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»та Закону «Про Державний бюджет на 2008 рік», в частині, якою зупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, відповідач зобов‘язаний був здійснювати виплату належної їй допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 р. по теперішній час.

Посилаючись на зазначене просила визнати дії відповідача  протиправними та зобов”язати  нараховувати та виплатити недоплачену державну допомогу, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 р. по 31.12.2010 р.  з урахуванням проведених виплат та  здійснювати вказані виплати в подальшому.

  Відповідач, одержавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви та додані до неї документи, надав до суду свої  заперечення.

   Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1.  до управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  про  визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги як дитині війни за період з  01.01.2006 року по 23.07.2010 року залишено без розгляду.

   За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем обставини,  враховуючи достатність наявних матеріалів,  вважаю можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, та вважаю правильним прийняти рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, отримує пенсію за віком та є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року передбачено виплату щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

   Відповідач до  01.01.2008 року нарахування виплат позивачці, встановлених для дітей війни,  не проводив, а надалі виплачував ці доплати в такому розмірі: з 01.01.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року –48, 10 грн., з 01.07.2008 року –48, 20 грн., з 01.10.2008 року –49, 80 грн. так як саме в таких розмірах виплати були передбачені ч. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а надалі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року.

Відповідно до розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону № 2939-1V від 05.10.2005 року підвищення учасникам війни складає 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення даного розділу Закону визнані неконституційними.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008 року - 48, 1 грн., з 01.07 - 48,2 грн., з 01.10 - 49, 8 грн. У даній постанові вказано, що вона набирає чинності з 22.05.2008 року. Відповідач з 22.05.2008 року проводить нарахування підвищення як дитині війни у розмірах, визначених даною постановою.

Проте, дана постанова суперечить Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача  застосуванню підлягає підвищення у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, як  це визначено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не у сумах,  визначених постановою № 530.

Вихідним критерієм розрахунку такого підвищення  є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону від 09.07.2003 року № 1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При розрахунку підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначаться мінімальний розмір пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком.           

За таких обставин, згідно з ст.11 КАС України з метою повного захисту прав  та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність  зобов"язання   Управління Пенсійного фонду України в  Оболонському  районі м.Києва  здійснити перерахунок пенсії і провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат позивачці   з нарахуванням щомісячної надбавки як дитині війни  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування", з 24.07.2010 року.

При цьому, суд  визначає початковий строк проведення даних виплат і не визначає кінцевий термін,  враховуючи, що дана надбавка відповідно до Розпорядження  Управління Пенсійного фонду  призначається довічно.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 152  Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.ст. 11, 94, 183-2 КАС України,  

П О С Т А Н О В И В :

   Позов  ОСОБА_1   задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  провести ОСОБА_1  перерахунок пенсії та  здійснювати відповідні виплати  з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги як дитині війні у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.07.2010 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   3 (три) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                             Борисова О.В.