Справа № 2-120/11

РІШЕННЯ

іменем України

"18" лютого 2011 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Кіосак Н.  О. ,

           за участю  секретаря Чорної Н.О.,

                розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до  Новоміської сільської ради про визнання права власності на самочинні споруди, -

встановив:

          ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати за ним право власності на прибудову, означеному в технічному паспорті  літерою «а-3», шию погреба «п/б», сарай «б-1»,  літню кухню «В», гараж «Д»,  сарай «д», загальною вартістю 15576, 38 грн., які розташовані  в АДРЕСА_1 а, мотивуючи тим, що згідно договору купівлі-продажу , укладеного ним та КСП «Ново міське»25 листопада 1993р. йому на праві власності  належить квартира №1   та ? частка господарських будівель  за даною  адресою;  земельна ділянка , на якій розміщені  самочинно побудовані будівлі належить йому на праві власності; згідно висновку ТОВ «Подільський експертний центр»технічний стан самочинних будівель задовільний,  будівельні роботи виконанні з дотриманням будівельних, протипожежних, санітарно-технічних та екологічних вимог .

На даний час відсутній порядок  прийняття в експлуатацію  самочинно побудованих господарських будівель.

В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав , просить позов задоволити з підстав, викладених у заяві.

Залучена як третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 вважає позов обґрунтованим.  

Залучені як треті особи , які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з»явилась, про розгляд справи повідомлені, подали заяви, в яких зазначили, що проти узаконення даних споруд заперечень не мають, проблем в землекористуванні вони не створюють.    

Представник відповідача Новоміської сільської ради Тиврівського району в судове засідання  не з»явилась, про розгляд справи повідомлений. Відповідач просить позов розглянути у відсутності його представника , позов визнає.

          Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали, вважає, що позов слід задоволити.

          Згідно договору купівлі-продажу , укладеного між ОСОБА_1 та КСГП»Ново міське»25 листопада 1993року , ОСОБА_1  набув у власність квартиру №1 в будинку,      позначеному на плані КП»ВОБТІ»літерою «А», житловою площею 49,1 кв.м.  та 1/ 2 ідеальну частку  господарських будівель в АДРЕСА_1 Договір 25.11.1993р.  посвідчено ОСОБА_8, головою виконавчого комітету. Зареєстрований в реєстрі за №26. В КП»ВОБТІ»1/ 2 житлового будинку в АДРЕСА_1 зареєстрована за позивачем   07.12.1993р.

          Рішенням виконкому  Новоміської сільської  ради від 13.10.2010р. №56 даному ОСОБА_1 , що в АДРЕСА_1

          Земельна ділянка за даною адресою належить  ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту   на право власності на земельну ділянку  серії ЯА №096418, виданого 28 березня 2005р . Державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності  на землю  .  Дана земельна ділянка , площею

0, 2500га, кадастровий номер 0524584400-05-003-0001,  передана ОСОБА_1 у власність для будівництва та  обслуговування житлового будинку. .

          На даній земельній ділянці  розміщені самочинно побудовані прибудова, означеному в технічному паспорті  літерою «а-3», шию погреба «п/б», сарай «б-1»,  літня кухня «В», гараж «В», гараж «Д»,  сарай «д», загальною вартістю 15576, 38 грн., що стверджується технічним паспортом КП»ВОБТІ».

                    Згідно ч.2 , 3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі , споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних , санітарних, кологічних  та інших норм , а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

          Згідно ч.3 ст.376 України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно  може  бути  за рішенням  суду визнано за особою, яка здійснила будівництво  на земельній ділянці, що не була відведена  для цієї мети ,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України  на вимогу власника земельної ділянки   суд може визнати за ним право власності  на нерухоме майно , яке самочинно побудоване  на ній , якщо це не порушує інтереси   інших осіб.

          Згідно висновку ТОВ «Подільський експертний центр»№116 від 17.12. 2010р.  технічний стан даних  самочинних будівель задовільний. Стадія готовності даних будівель 1005. Недопустимих дефлорацій та пошкоджень при візуальному  обстеженні не виявлено. Будівельні роботи виконанні з дотриманням будівельних, протипожежних, санітарно-технічних та екологічних вимог. Подальша експлуатація та використання  самовільно побудованих будівель можлива та безпечна.

          Керуючись ст. 10,11,60,61, 212-215 ЦПК України, ст. ст.. 16, 375, 376 ЦК України, -

Вирішив:

          Позов задоволити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову, позначену  в технічному паспорті КП «ВООБТІ» літерою «а-3», шию погреба «п/б», сарай «б-1»,  літню кухню «В», гараж «Д»,  сарай «д», що розташовані в АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб .      

Суддя:Н. О. Кіосак