справа № 2- 66/11

 РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

             09 березня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

                 головуючого                                                                         - судді Куртлушаєва М.І.,

                 при секретарі                                                                           Клімовій Ю.О.                     

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Зуйської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: ОСОБА_3, Білогірська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадку,

                                                              ВСТАНОВИВ:

         позивачка  звернулася до суду з позовом до Зуйської сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: ОСОБА_3, Білогірська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1, встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання права та обов’язки забудовника на недобудований житловий будинок житловою готовністю 80 %, що складається з літ. «А», «А1»прибудова, п/а підвал, літ. «Б»навіс, літ. «В»вбиральня, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

  Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1, помер її батько ОСОБА_4, при житті він мав житловий будинок житловою готовністю 80 %, що складається з літ. «А», «А1»прибудова, п/а підвал, літ. «Б»навіс, літ. «В»вбиральня, який розташований за адресою АДРЕСА_1. Вона постійно мешкала з спадкодавцем у зазначеному будинку. Позивачці було заповідано зазначений будинок, однак позивачка не може оформити спадщину, оскільки нею пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з заявою та спадкодавець при житті  не встиг добудувати  будинок, тому позивачка не може одержати  свідоцтво про право на спадкове майно та реалізувати свої права у повному обсязі.

Позивачка та її представник у судове засідання з’явилися. Позовні вимоги підтримали.

Відповідач та треті особи, в судове засідання не з’явилися, надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечували.

Допитані  в якості свідків  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суду пояснили, що знайомі з  ОСОБА_7 з  1990 року, оскільки вони проживали у сілі Володимирівка, а вона у сусідньому сілі Літвіненково.  Приблизно у 2000 році вона переїхала до свого батька в смт. Зуя, де й проживає по теперішній час. Вона доглядала  свого батька вела господарство. Дані обставини їм відомі оскільки вони між собою   підтримують стосунки.    

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з’ясування  прав і взаємовідносин сторін.

Заслухавши позивачку та її представника, свідків,  дослідивши  матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов  висновку, що позов є обґрунтованим  та  таким, що  підлягає задоволенню в повному обсязі  по  наступних підставах.

Судом  було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), згідно заповіту від 08.10.2001 року №1460, він заповів їй та її рідному брату - ОСОБА_3 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомашину «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, у рівних частках (а.с.9). Крім того, до не охваченої заповітом спадкової маси, увійшло право власності на земельну ділянку: площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства в с. Зуя Білогірського району по вул. Придорожна, 2, що згідно рішення Виконавчого комітету №35-10 від 17.03.1993 року, було надано в довічне спадкове володіння ОСОБА_4 (а.с.17. Зазначений будинок дійсно належить спадкодавцю, оскільки це підтверджується рішенням виконавчого комітету Зуйської селищної ради Білогірського району АР Крим від 17.03.1993 року, згідно якого, йому надано земельну ділянку під забудову за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17) та дозволом на будівництво, що датований липнем 1996 року (а.с.18). Крім того, згідно домової книги на зазначений житловий будинок, спадкодавець постійно мешкав та був у ньому прописаний (а.с.15).

Спадкоємцями за заповітом та законом після смерті спадкодавця є –ОСОБА_2 та її рідний брат - ОСОБА_3 (а.с.9). Їхнє  право на спадщину підтверджується заповітом, що зареєстровано  у реєстрі за №1460 (а.с.9). Право на спадщину за законом, підтверджується свідоцтвами про народження ІІІ-УЯ №НОМЕР_2 від 19 березня 1963 року (а.с.6) та ІІІ-УЯ №НОМЕР_3 від 30 травня 1963 року (а.с.11). Однак, ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, у володіння спадковим майном не вступив.

             Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_2 як спадкоємиця за законом  фактично вступила у володіння зазначеним майном після смерті спадкодавця не відмовилася від нього, тому вважається такою, що  прийняла спадщину після смерті свого батька. Ці обставини  підтверджуються показаннями свідків –ОСОБА_5 та  ОСОБА_6.

Крім того, судом встановлено, що інших спадкоємців за законом чи заповітом яки б прийняли спадщину - не має, заяви про відмову від спадщини  з боку позивачки в  копії спадкової справи –немає.

Оскільки  при житті спадкодавець не встиг добудувати  будинок і зареєструвати право власності,   позивачка не може отримати  свідоцтво  про право  на спадщину за законом.

Відповідно до  ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно  ст. 1216  ЦК України –спадкування  це перехід  прав та обов’язків  від  спадкодавця  до спадкоємця.  

За  таких обставин, з огляду на зазначене, суд вважає факт  постійного  проживання  позивачки з спадкодавцем, цілком доведеним, а тому позивачка  прийняла  спадщину  за законом шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відтак позовні вимоги  є  обґрунтованими  та такими, що підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1268  ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212,214-215 ЦПК України  суд, -  

                                                                                    В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Встановити, що  ОСОБА_2  постійно  проживала  зі спадкодавцем –ОСОБА_4 на час відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 права та обов’язки забудовника на недобудований житловий будинок,  житловою готовністю 80 %, який складається з літ. «А», «А1»прибудови,  підвалу, літ. «Б»навісу, літ. «В» вбиральні, що розташований за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 її  батька - ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий:  /підпис/   З оригіналом згідно.                                                      М.І. Куртлушаєв          секретар:

Рішення    не   набрало чинності.                                      

Суддя Білогірського

районного суду АР Крим М.І. Куртлушаєв          секретар: