ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р.                                                           Справа № 67/167-10  

                                                   Колегія суддів у складі:

    головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Камінської М.І., довіреність № 60/01-20/03-16

відповідача -  Чорного І.І., довіреність № 376/30-4 від 06.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 601 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 18.01.11 у справі № 67/167-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до  Комунальної організації "Харківський зоологічний парк", м. Харків

про стягнення 2010 грн.

ВСТАНОВИЛА:

   Державна екологічна інспекція в Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" про стягнення 2010 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок  порушення природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від  18 січня 2011 року у справі № 67/167-10(суддя Буракова А.М.) позов задоволено.

З відповідача на користь місцевого бюджету стягнуто 2010 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок  порушення природоохоронного законодавства.

     Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в  якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та припинити провадження у справі.

     Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

     Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.  

       Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін , перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

     02 липня 2010 року позивачем- Державною екологічною інспекцією в Харківській області було проведено планову перевірку  відповідача Комунальної організації «Харківський зоологічний парк»щодо  дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки позивачем було складено акт № 00459/05-24-118 від 02 липня 2010 року, в якому зазначалось наступне: державними інспекторами були виявлені пні (свіже спиляні) двох сиро ростучих дерев (між приміщеннями для утримання мавп та касою з боку спуску Пассіонарії) діаметром 9,5 см (дуб) та навпроти вольєрів для утримання оленів діаметром 38 см (ясен). Будь-яка дозвільна рекомендація на знесення зелених насаджень відсутня.

    Відповідно до пункту 4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого  постановою Кабінету міністрів України № 464 від 15.01.2009р. акт перевірки - є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

     Як вбачається з матеріалів справи під час проведення перевірки був присутній заступник директора КО “Харківський зоологічний парк” –Цеханська О.Ф., заступник директора з ОП та ТБ –Дмітрієв Є.В., начальник архітектурного відділу –Ананьєв Г.А., про що свідчать їх підписи в акті перевірки в графі “При перевірці були присутні”. Акт було вручено та підписано директором КО  “Харківський зоологічний парк” Григор"єву О.Я.

    Крім того при складанні та підписанні даного акту, ніяких зауважень з боку відповідача та вищезазначених осіб до позивача не надходило.

      З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було складено Припис № 05-21-26 від 07.07.2010 р., який отримала Коршунова О.А. (заступник секретаря).

    Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача направлялась претензія № 157 відповідно до якої позивачем було запропоновано відшкодувати шкоду відповідачем, заподіяну Державі на суму 2010,00 грн. та перерахувати зазначену суму на відповідний розрахунковий рахунок (а.с. 14). Крім того до зазначеної претензії додається розрахунок збитків, який виконано згідно з додатком № 1 (примітка 6) до Постанови Кабінету Міністрів України від    21.04.1998 р. № 521 “Такса для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”.

     Відповідно до ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

    Згідно зі ст. 16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” на об’єктах благоустрою забороняється самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

     У відповідності до статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” всі зелені насадження в межах населених пунктів підлягають охороні та відновленню, а видалення дерев, кущів, газонів та квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

     Згідно з пунктом 3 „Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття такого рішення є заява юридичної або фізичної особи про видалення зелених насаджень. При цьому формується комісія (до складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, яка визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження зелених насаджень, який в свою чергу подається на погодження з територіальним органом Мінприроди.

     Виходячи з положень даної Постанови КМУ ордер на видалення зелених насаджень видається після складення уповноваженою комісією акту обстеження насаджень, який погоджується з органом Мінприроди, наявності відповідного рішення про видалення зелених насаджень та оплати заявником відновлювальної вартості насаджень.

   Згідно з  пунктом 2.1. „Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 зелені насадження –це деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного та штучного походження на визначеній території населеного пункту.

    Відповідно до примітки 5 Додатку 1 „Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев”, затверджених Постановою КМУ від 08.04.1999 року № 559, до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без спеціального на те дозволу.

      Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача були відсутні будь-які дозвільні документи, які б надавали їй право на видалення 2 одиниці зелених насаджень (дерев) на території КО “Харківський зоологічний парк”.

      Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відповідачем не виконано обов’язку щодо отримання відповідного ордеру на видалення зелених насаджень, в результаті чого внаслідок протиправної діяльності відповідача було незаконно видалено (знищено) 2 дерева, що заподіяло матеріальну шкоду державі, виснажило природні ресурси та негативно вплинуло на стан навколишнього природного середовища м. Харкова.

   Згідно зі статтею 42 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи винні у: порушенні правил благоустрою населених пунктів; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення населених пунктів.

     Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

   Згідно ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

     Зважаючи на ці норми,  вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишнюму природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

   Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

    Відповідач в обгрунтування своїх заперечень посилається на наступні обставини.

    12 червня 2010 року  на території Комунальної установи "Харківський зоологічний парк" було звалене сильним поривом  вітру дерево-ясен навпроти вольєру для утримання оленів.Оскільки дерево заважало вільному проїзду та проходу по зазначеній території, його було розпиляно та використано: зелені гілки на корм тваринам, фрагменти стовбуру-для декорації вольєрів про що зазначено в акті утилізації зваленого поривом вітру дерева від 13 червня 2010 р.

     Стосовно видаленого дубу між приміщеннями для утримання мавп та касою  відповідач  пояснив, що  у зв"язку зі складністю транспортування та висадки дубів, було прийнято рішення про висадку штамба дерева з упакуванням в мішковину кореневої системи. Посадочний матеріал був виділений КП "Флора-Сервіс" (службова записка озеленювача ОСОБА_1 від 17.11.2009 р.)

   Відповідач вказує на те, що зазначені документи на момент перевірки знаходились  у відповідача але  затребувані не були.

    Колегія суддів вважає зазначені доводи необгрунтованими, зважаючи на наступне.

   Пунктом 4.20 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого  постановою Кабінету міністрів України № 464 від 15.01.2009р.   передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами,  які проводили перевірку,  і всіма  членами  комісії  (якщо  перевірка  проводилася  комісією),керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом,  він підписує акт із   зауваженнями.   Зауваження   суб'єкта   господарювання   щодо здійснення  державного  нагляду  (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки.

   Однак  як було наведено вище, після підписання акту перевірки посадовими особами та керівником відповідача, направлення відповідачу припису та претензії, будь-яких  зауважень з боку відповідача  та вищезазначених осіб  до позивача  не надходило.

     Крім того, виходячи з наведених положень чинного законодавства, обставини, на які посилається відповідач в обгрунтування своїх заперечень не звільняють його від обов"язку щодо отримання відповідного ордеру на видалення зелених насаджень, зокрема,  як було наведено вище, пунктом 3 „Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1045, передбачено, що  видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття такого рішення є заява юридичної або фізичної особи про видалення зелених насаджень. При цьому формується комісія (до складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, яка визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження зелених насаджень, який в свою чергу подається на погодження з територіальним органом Мінприроди.

       Також необхідно зазначити, що в акті перевірки, який є носієм доказової інформації зазначено про виявлені свіжеспиляні пні двох сироростучих дерев, що свідчить про безпідставність  посилання відповідача на  події 12 червня 2010 р. та видалення дерева 13 червня 2010 р.  

    Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо доведеності факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв’язку,  розміру шкоди, та  недоведеності  відсутності вини відповідача  у заподіянні шкоди, та про задоволення у зв"язку з цим   позовних вимог.

     Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв"язку з чим його слід залишити без змін.

    Керуючись статтями 33, 43, 99, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів     

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від  18 січня 2011 року у справі № 67/167-10 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                          (підпис)                            

Суддя                                                 (підпис)                              

Суддя                                                 (підпис)                              

    Постанову складено в повному обсязі 09.03.2011 р.