Справа № 22 - ц - 827/2006р.                       Головуючий у 1 ін ст.  -Зацерковний М. М.

Доповідач - Губар B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 травня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Страшного М. М.

Суддів - Губар B.C.,  Шарапової О.Л.

При секретарі - Івановій Н.Б. Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  -

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2007 року,  яким в задоволенні позову відмовлено та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того,  що згідно рішення Бахмацького районного суду від 28.07.2006 p.,  залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28.08.2006р.,  позивачка ОСОБА_1 була поновлена на роботі на посаді менеджера. На думку апелянта суд поновив не поновлював її на перебуванні у відпустці по догляду за дитиною,  тому при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено вимоги п.3  ст. 61 ЦПК України та  ст. 253 КЗпП України.

Вислухавши доповідь судді,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що 24 січня 2005 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою був укладений трудовий договір на невизначений строк,  який був зареєстрований 24 січня 2005 року в Бахмацькому районному центрі зайнятості,  та відповідно до якого ОСОБА_1 була прийнята на посаду продавця. ОСОБА_1 пропрацювала у приватного підприємця ОСОБА_2 два повних дні,  а потім до 25 липня 2005 року перебувала на лікарняному в зв"язку з вагітністю та пологами. 25 липня 2005 року трудовий договір був розірваний .

 2

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28.08.2006 p.,  яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17.11.2006 р.,  ОСОБА_1 поновлено на роботі та стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 200 грн..

Як вбачається з заяви ОСОБА_1(а.с. 17) вона звернулася до роботодавця 30.08.2006р. з проханням про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. В судовому засіданні у суді першої інстанції як позивачка,  так і відповідач даний факт не заперечували що підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1,  які зафіксовані у протоколі судового засідання (а.с. 51).

За таких обставин,  суд першої інстанції правильно встановив правовідносини,  які існували між сторонами і дав їм вірну юридичну оцінку і з висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги не містять жодних передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення суду,  яке постановлено з дотриманням матеріального та процесуального права.

Керуючись   ст.  ст.   303,   308,   313,   314,   315,   317,   319     ЦПК  України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити,  а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.