ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.03.11 р.                                                                                    Справа № 25/31                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо” м. Донецьк

про    повернення безпідставно набутого майна  в розмірі  6125грн.95коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: Неживой А.В. – представник (довіреність № 17406/4  від 20.09.2010);

від відповідача:  Стеценко О.С. -  начальник юридичного відділу (довіреність № 031403/11 від 14.03.2011)

          Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України м. Київ звернувся до господарського  суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо” м. Донецьк про    повернення безпідставно набутого майна  в розмірі  6125грн.95коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Харцизького міського суду Донецької області по справі № 2-2370/2008 від 30.09.2008, лист від 21.08.2008 № К-07/2-2370/08, постанову Київського районного суду м. Донецька від 27.07.2006 по справі № 3-7989/06, протокол про адміністративне правопорушення серії АИ 0367275 від 23.06.2006, пояснення водія ОСОБА_2., схему до протоколу огляду місця ДТП, посвідчення водія НОМЕР_4, подорожній лист службового легкового автомобіля № 106 від 23.06.2006, заяву про відшкодування шкоди (вих. № 0208/09-06 від 08.09.2006), висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи № 138 від 25.09.2008, калькуляцію № 83 від 25.09.2008, наказ „Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ТОВ „Украинское угольное топливо” (з вини незастрахованого водія) № 983 від 08.11.2006, платіжне доручення № 897 від 08.11.2006 на суму 7546,23грн., претензію про повернення безпідставно набутого майна (вих. № 05-1315 від 03.06.2010).

Також, позивачем в засіданні суду була надана копія постанови Харцизького міського суду Донецької області від 28.07.2006 по справі № 3-5064/06, яка судом оглянута та долучена до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву (вих. № 114-03/11 від 14.03.2011) відповідач  проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що при проведенні судової автотоварознавчої експертизи (висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи № 138 від 25.09.2008) та при розгляді Харцизьким міським судом справи № 2-2370/2008 (рішення Харцизького міського суду Донецької області по справі № 2-2370/2008 від 30.09.2008) ані власник транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2., ані ОСОБА_2., участь не приймали, тобто вартість матеріальної шкоди визначена без відома власника транспортного засобу та ОСОБА_2.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

23.06.2006 об 11год.50хв.по пр-ту Ілліча в Калінінському районі м. Донецька, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ВАЗ-2111”, державний номер  НОМЕР_1, під  керуванням ОСОБА_1, автомобіля  „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, який належить „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо”, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля  „Сузуки”, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, під його керуванням.

Так, ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ-2111”, державний номер  НОМЕР_1, в порушення п. 13.1. Правил дорожнього руху України, не витримав безпечну дистанцію та безпечний інтервал між транспортними засобами, в результаті чого зіткнувся з автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, який належить „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо”, під керуванням водія ОСОБА_2,  який зупинився попереду.

Автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., в свою чергу, зіткнувся з автомобілем „Сузуки”, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, який зупинився перед автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2.

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Дані факти засвідчені в постанові Київського районного суду м. Донецька від 27.07.2006 по справі № 3-7989/06, протоколі про адміністративне правопорушення серії АИ 0367275 від 23.06.2006, поясненнях водія ОСОБА_2., схемі до протоколу огляду місця ДТП, постанові Харцизького міського суду Донецької області від 28.07.2006 по справі № 3-5064/06.

Постановою   Харцизького міського суду Донецької області  по справі № 3-5064/06 від 28.07.2006   ОСОБА_1, який керував автомобілем „ВАЗ-2111”, державний номер  НОМЕР_1, був визнаний винним та притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України  у зв’язку з порушенням п. 13.1. Правил дорожнього руху.

Постановою   Київського районного суду м. Донецька по справі № 3-7989/06 від 27.07.2006 ОСОБА_2, який керував автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, був визнаний винним та притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України  у зв’язку з порушенням п. 13.1. Правил дорожнього руху.

Як зазначив позивач в позовній заяві, розмір завданих збитків згідно Звіту про оцінку майна № 202 від 14.07.2007р., складеного ЗАТ „Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс", становить 8623,47грн.

Відповідач, як власник пошкодженого автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, звернувся до позивача з заявою про відшкодування шкоди (вих. № 0208/09-06 від 08.09.2006).

В силу положень п. 41.1. ст. 41 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами), на підставі зазначеної заяви відповідача про відшкодування шкоди позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 7546грн.23коп., про що свідчить платіжне доручення № 897 від 08.11.2006 на суму 7546,23грн.

Свої вимог позивач ґрунтує на тому, що відповідач, звертаючись з заявою про відшкодування шкоди,  не надав повної та достовірної інформації про визнання ОСОБА_2. винним в ДТП.

В ході розгляду справи № 2-2370/2008 Харцизьким міським судом, ОСОБА_1 надав копію постанови Київського районного суду м. Донецька від 27.07.2006р., якою ОСОБА_2 визнаний винним в ДТП.

Під час розгляду цієї справи, Харцизьким міським судом Донецької області була винесена ухвала про проведення автотоварознавчої експертизи.

Згідно висновку експерта № 138 судової автоварознавчої експертизи від 25.09.2008р. вартість матеріального збитку з вини ОСОБА_2. складає 7249,65грн., з вини ОСОБА_1  – 1420,28 грн.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області по справі № 2-2370/2008 від 30.09.2008 з  Дубова О.М  на користь Моторного (транспортного) страхового бюро було стягнуто 1420,28грн. та частково судові витрати.

Як стверджує позивач, наведені обставини послужили для звернення з претензією, а, в подальшому, з позовною заявою в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України до відповідача у даній справі.

Відповідач в судовому засіданні 15.03.2011 усно заявив про сплив строку позовної давності на звернення позивача з позовом до суду.

Дана заява відповідача зафіксована в протоколі судового засідання від 15.03.2011.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

У відповідності до ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 Цивільного кодексу України закріплює наслідки спливу позовної давності.

Зокрема, ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначають, позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про відшкодування шкоди (вих. № 0208/09-06 від 08.09.2006) відповідач повторно повідомляв позивача про те, що водій ОСОБА_2., який керував автомобілем „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, який належить „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо”, зіткнувся з автомобілем „Сузуки”, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, який зупинився перед ним.

Такі ж відомості містяться в постанові   Харцизького міського суду Донецької області  по справі № 3-5064/06 від 28.07.2006 про притягнення   ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на відсутність повної та достовірної інформації про визнання винним в ДТП водія ОСОБА_2., позивач на свій розсуд та ризик 08.11.2006 здійснив виплату страхового відшкодування, хоча Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (ст. ст. 35, 36 Закону) надає позивачу право відмовити у виплаті страхового відшкодування за недостатністю документів та інформації стосовно обставин ДТП.

Вина ОСОБА_2 була встановлена постановою   Київського районного суду м. Донецька по справі № 3-7989/06 від 27.07.2006.

Отже, володіючи інформацією стосовно того, що автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_2, який належить „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо”, яким керував ОСОБА_2., в результаті зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, зіткнувся з іншим автомобілем, позивач був обізнаний про обставини ДТП та про наявність вини з боку ОСОБА_2.

Таким чином, суд вважає, що позивач, виплачуючи суму страхового відшкодування, повинен був врахувати факт наявності вини в ДТП не тільки ОСОБА_1, а і ОСОБА_2.

Позивач, зі свого боку, все одно виплатив суму страхового відшкодування, хоча обставини ДТП свідчили про необхідність надання додаткових документів та інформації, необхідних для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Обставини ДТП та інформація, якою володів позивач на момент виплати страхового відшкодування, говорять про те, що перебіг строку позовної давності повинен починатись після виплати позивачем суми страхового відшкодування, тобто з листопада 2006р.

Таким чином, за вимогою, що розглядається в даній справі, загальний  строк позовної давності, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України, сплинув в листопаді 2009р.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в січні 2011р.

Приймаючи до уваги заяву відповідача про сплив строку позовної давності, в силу положень ст. 267 Цивільного кодексу України, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Посилання  позивача на переривання строку позовної давності  рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 30.09.2008 по справі № 2-2370/2008, судом до уваги не приймається, оскільки у відповідності до ч. 1, 2 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого обов'язку.

Позовна  давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох  боржників,  а  також  якщо  предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

          В даному випадку предметом позову, пред’явленого до відповідача, є повернення безпідставно набутого майна  в розмірі  6125грн.95коп.

          Рішення суду, на яке посилається позивач, стосується відшкодуванням в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, а тому, в силу положень ст. 264 Цивільного кодексу України, не може переривати перебіг строку позовної давності для пред’явлення позову, що розглядається у даній справі.

          Документи в підтвердження надання юридичних послуг та їх оплати, додані позивачем до позову, судом не розглядаються та до уваги не приймаються, оскільки ці документи стосуються розгляду справи № 000-05-1315 (м. Іловайськ Донецької області).

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на   позивача.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  257, 264, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 36Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами), керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

          В позовних вимогах Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компанія „Украинское угольное топливо” м. Донецьк про    повернення безпідставно набутого майна  в розмірі  6125грн.95коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 15.03.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 17.03.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

Тел.: 305-68-27