ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
09 серпня 2010 року 09:13 № 2а-15585/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Кузьменкової С.П.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики
досуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1
простягнення штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі –Держспоживстандарт, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ОСОБА_1, відповідач), в якій просив стягнути суму штрафу згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 27 жовтня 2008 року у розмірі 1700грн. 00коп. та суму штрафу згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12 січня 2009 року №0001 у розмірі 4250грн. 00коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на вікнах магазину «Polo Garage»з порушенням вимог статей 6, 8 Закону України «Про рекламу»розміщено рекламну інформацію про зниження цін на продукцію без зазначення в тексті реклами відомостей про дату початку і закінчення зниження цін та текстом реклами, виконаним виключно англійською та російською мовами. За вказані правопорушення на СПД ОСОБА_1 накладено штрафні санкції, які останньою сплачені не були.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 07 травня 2010 року виклав заперечення проти позовних вимог і просив у задоволенні позову відмовити повністю. Письмових заперечень суду не надав.
Відповідач подальшу явку своїх представників не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Згідно з частиною третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09 серпня 2010 року о 09год. 13хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Закон України «Про рекламу»від 3 липня 1996 року №270/96-ВР (далі –Закон №270) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Статтею 1 Закону №270 визначено, що реклама –це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону №270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Приписи пункту першого указу Президента України «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики»від 1 жовтня 2002 року №887/2002 визначають, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Відповідно до пунктів 4, 5 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України «Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політик» від 18 березня 2003 року №225/2003 Держспоживстандарт України відповідно до покладених на нього завдань у сфері захисту прав споживачів здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.
Рішення Держспоживстандарту України та його територіальних органів, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установ та організаціями всіх форм власності та громадянами.
Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів (далі –Управління) проведено контроль за додержанням законодавства про рекламу та виявлено недотримання СПД ОСОБА_1 вимог законодавства України про рекламу щодо змісту реклами при розміщенні на шибках магазину olo Garage»(вул. Катеринська, 14) рекламної інформації про заниження цін на продукцію на 40%, 50%, 60%, 70% без позначення в тексті реклами відомостей про дату початку і закінчення зниження цін та текстом реклами, виконаним виключно англійською та російською мовами, чим порушені вимоги статей 6, 8 Закону України «Про рекламу».
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №270 Застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови. Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою є українська мова. Приписи статті 35 Закону України «Про мови в Українській РСР»від 28 жовтня 1989 року №8312-XI тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.
Таким чином, відомості, зазначені в рекламі, повинні, поряд з іншими мовами, обов’язково наводитися українською.
Частиною п’ятою статті 8 Закону №270 визначено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також - про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Отже, закон імперативно встановлює вимоги до інформації, яка повинна бути зазначена в рекламі, у тому числі відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів складено протокол про порушення законодавства про рекламу №88 від 12 серпня 2008 року відповідно до Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693, без позначення в тексті реклами відомостей про дату початку і закінчення зниження цін та текстом реклами, виконаним виключно англійською та російськими мовами.
Листами від 09 червня 2008 року №2592/8, від 31 липня 2008 року №3607/8 та від 21 серпня 2008 року №3975/8 Управління повідомляло СПД ОСОБА_1 про зазначені порушення та просило надати для розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку, письмові пояснення, макет замовлення, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір, акт виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). Також даними листами відповідача повідомлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами до підприємства буде застосовано штрафні санкції відповідно до вимог частини 6 статті 27 Закони №270. Вказані листи відповідач отримував, про що свідчать поштові повідомлення.
Листом від 01 вересня 2008 року СПД ОСОБА_1 повідомила, що визнає порушення нею законодавства про рекламу та надала свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника єдиного податку. Документального підтвердження вартості розповсюдження реклами відповідач не надав, чим порушив приписи частини другої статті 26 Закону №270.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №270 на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною шостою статті 27 Закону №270 передбачено, що за неподання або подання недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженою реклами та/або виготовленої реклами та/або вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі протоколу засідання від 03 вересня 2008 року на СПД ОСОБА_1 за порушення вимог частини другої статті 26 Закону №270, а саме - за ненадання інформації про вартість розповсюдженої реклами, відповідно до вимог частини 6 статті 27 Закону №270 рішенням №83 від 27 жовтня 2008 року накладено штраф у розмір 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700грн. 00коп.
Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону №270 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріали справи щодо порушення СПД ОСОБА_1 законодавства про рекламу були надіслані Управлінням позивачу. Держспоживстандарт 25 листопада 2008 року надіслав відповідачу телефонограму №35, якою повідомив останнього про дату та місце засідання та прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. СПД Гутовська на засідання не прибула.
За порушення вимог частини 7 статті 26 Закону №270 - недотримання встановлених статтею шостою та частиною п’ятою статті восьмої Закону №270 вимог щодо мови та змісту реклами, - на відповідача рішенням №0001 від 12 січня 2009 року накладено штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250грн. 00коп. Рішення відповідачем не оскаржено.
Станом на час розгляду справи вказана сума штрафів відповідачем не сплачена.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми штрафів на день розгляду справи відповідачем також не надано. Встановлені обставини визначають позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення даного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету Дніпровського району міста Києва (одержувач платежу УДК Дніпровського району міста Києва, банк ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, код за ЄДРПОУ 26077906, р/р 31112106700005) 1700грн. (одна тисяча сімсот гривень) - суму штрафу згідно з рішенням від 27 жовтня 2008 року №83.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету Дніпровського району міста Києва (одержувач платежу УДК Дніпровського району міста Києва, банк ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, код за ЄДРПОУ 26077906, р/р 31112106700005) 4250грн. (чотири тисячі двісті п’ятдесят гривень) - суму штрафу згідно з рішенням від 12 січня 2009 року №0001.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька