ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 листопада 2010 року № 2а-9759/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пісоцької О.В.
за участю секретаря
судового засідання Кузьменкової С.П.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
довідкритого акціонерного товариства «Трест МіськБуд4»
прозобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі –ДПІ у Голосіївському районі, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Трест МіськБуд 4»(далі –ВАТ «Трест МіськБуд 4», відповідач), в якій просила зобов’язати посадових осіб ВАТ «Трест МісьБуд 4»допустити посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі до проведення виїзної позапланової перевірки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що ДПІ у Голосіївському районі було дотримано всіх необхідних умов для проведення виїзної позапланової перевірки. Звертав увагу суду на ухилення відповідача від проведення перевірки, що є порушенням статті 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Повноважні представники відповідача у письмовому запереченні та усно в судовому засіданні повідомили, що проти позову заперечують та вважають вимоги ДПІ у Голосіївському районі необґрунтованими. Вказують на недотримання позивачем порядку проведення позапланової перевірки, а саме: ненадання для ознайомлення копії наказу та направлення його керівнику підприємства. Зазначали про відсутність у позивача підстав для звернення до суду з даним позовом та здійснення позапланового заходу.
Згідно з частиною третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26 листопада 2010 року о 16год. 06хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Приписи частини другої статті 19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначається Законом України «Про державну податкову службу України»від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі –Закон №509-ХІІ).
Згідно статті 2 вказаного Закону завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 8 статті 10 Закону №509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Право податкових органів здійснювати планові та позапланові виїзні та невиїзні перевірки передбачене пунктом першим частини першої статті 11 Закону №509-ХІІ.
Приписи частини шостої статті 11-1 Закону №509-ХІІ визначають, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Частина дев’ята статті 11-1 Закону №509ХІІ передбачає, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником ДПІ у Голосіївському районі 17 травня 2010 року було видано наказ №641 про проведення виїзної позапланової перевірки. Підставою для проведення вказаної перевірки визначено пункт п’ятий частини шостої статті 11 Закону №509-ХІІ.
Положеннями статті 11-2 Закону №509-ХІІ визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
У матеріалах справи міститься також направлення №719/23-60 від 18 травня 2010 року на проведення виїзної позапланової перевірки ВАТ «Трест МіськБуд 4»в період з 18 травня 2010 року по 01 червня 2010 року.
Як вбачається з акту від 18 травня 2010 року №1512/3-23-60 про відмову від допуску до позапланової виїзної перевірки ВАТ «МіськБуд 4»директору ВАТ «Трест МіськБуд 4»- ОСОБА_1 було надано для ознайомлення копію наказу про проведення виїзної позапланової перевірки від 17 травня 2010 року №641 та направлення від 18 травня 2010 року №719/23-60, проте останній відмовився від їх отримання.
Водночас, судом враховується, що згідно з довідки серії АА №270917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 25 грудня 2009 року, керівником ВАТ «Трест МіськБуд 4»є ОСОБА_2. Крім того, у листі відповідача до начальника ДПІ у Голосіївському районі від 02 квітня 2010 року №285 зазначено виконуючим обов’язків голови правління ВАТ «Трест МіськБуд 4»саме ОСОБА_2 Тобто, позивач, надавши для ознайомлення ОСОБА_1 копію наказу та направлення на проведення позапланової перевірки, не дотримався імперативних положень частин першої та другої статті 11-2 Закону №509-ХІІ, а саме не надав платнику податків під розписку зазначених вище документів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що недотримання позивачем зазначених приписів Закону №509-ХІІ призвело до відсутності у останнього права на проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Трест МіськБуд 4»і тому відповідач правомірно не допустив посадових осіб податкового органу до здійснення позапланового заходу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов’язання посадових осіб ВАТ «Трест МісьБуд 4»допустити посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до проведення виїзної позапланової перевірки.
Крім того, представники відповідача у судовому засіданні наполягали, що жодна осіб, яка працює у ВАТ «Трест МісьБуд 4», не чинила перешкод посадовим особам ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у проведенні перевірки, оскільки останні взагалі з такою вимогою не зверталися.
Разом з тим, відповідач не довів, що звертався до відповідача з вимогою допустити до проведення перевірки у відповідному порядку.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б підтверджували правомірність позиції позивача та визначали обґрунтованість його позовних вимог, останній суду не надав.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька