АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: ЦюриТ.В.
суддів : Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
при секретарі : Гліжині Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на самочинні будівлі, -
встановила:
У січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на самочинні прибудови літ. а2, аЗ, гаражу-сарая літ. Ф, сараю літ. К, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2010 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухваленого рішення з постановлениям нового рішення про визнання права власності за нею на самочинні будівлі. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що остання є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Відповідно ст.. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 являється спільною частковою власністю. 11/60 частин спірного домоволодіння зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою 05.05.1993 р. та зареєстрованого за № 2-1664 (а.с. 139), 6/20 частин за співвідповідачкою по справі ОСОБА_3 та залишок за співвідповідачами у справі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 70). Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до Плану-Схеми присадибної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на якій знаходиться спільне будинковолодіння, загальна площа даної земельної ділянки складає 1487 м.кв. (а.с. 146).
Згідно до матеріалів інвентаризаційної справи, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 135-165) право власності або користування, оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку ні за позивачкою ОСОБА_1 ні за іншими співвласниками - співвідповідачами у справі, у встановленому законом порядку не зареєстровано.
Тому, судом першої інстанції було вірно застосовано до правовідносин, що складалися норми статті 376 ЦК України, яка встановлює, що житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Лише на вимогу власника ( користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом було достовірно встановлено, що підтверджується актом обстеження вищеназваного домоволодіння від 10 березня 2009 року спеціалістами Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради , що будинки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з’єднані один з одним коридором (Літ «Д»), дах даного коридору потребує ремонту, відповідні споруди, які виконані ОСОБА_1 між новою прибудовою (Літ «а2», «а3») та сараями ОСОБА_3 виконують свою функцію тільки частково, що призводить до затоплення вбиральні та зазначені недоліки слід виправити (а.с. 111).
Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про здійснення позивачкою ОСОБА_1 переобладнання Літ «П» в літ «а2», «а3» з порушенням правил та законних інтересів співвласника даного домоволодіння - співвідповідачки по справі ОСОБА_3 що є неприпустимим.
Слід також зазначити, що приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України встановлено, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Позивачкою у справі не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту законного будівництва та реконструкції спірного домоволодіння та господарських споруд у відповідності до вимог які пред’являються до проведення реконструкції та будівництва об’єктів нерухомого майна.
Тому, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на самочинні будівлі – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Цюра Т.В.
Судді: Сєвєрової Є.С.
Погорєлової С.О.