Справа №: 1-209/11

ВИРОК

Іменем    України

"14" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд   

                                                                                                     Кіровоградської області                      в складі: головуючого –  судді  Ковальової О.Б.

               при секретарі -  Полатайко О.Ю.

   за участю: прокурора – Стригуля О.С..

                      захисника – адвоката ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                   м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, не маючого судимості;

   - у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України

                                                                  ВСТАНОВИВ :

          ОСОБА_2  вчинив таємне викрадення чужого майна, при наступних обставинах:

          Так,  він  21.07.2010 року близько 19.30 год.  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  знаходячись в палаті №8 хірургічного відділення ОЦРЛ, яка розташована за адресою  вул. К.Цеткін,1 м.Олександрії, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_3, таємно викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон «Sony Ericsson j 220i »,  вартістю 109 грн. з сім - картою оператора мобільного зв’язку «Ді-джус», вартістю 10 грн., які знаходились в чохлі, вартістю 15 грн. та гроші, які також були в чохлі, в сумі            8 грн., чим заподіяв потерпілому  матеріальну шкоду на загальну суму  142 грн..  Викраденим розпорядився на власний розсуд.

          Підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснивши, що в той день його виписали з лікарні. Він зайшов у сусідню палату та попросив у знайомого по імені ОСОБА_6 мобільний телефон. Після того як він передзвонив брату, то заніс телефон знайомому в палату.  Виходячи з палати, побачив на тумбочці телефон у чорному чохлі, взяв його з тумбочки та поклав собі до кишені. Вийшовши з приміщення лікарні, присів на лавку. Через деякий час вийшов його знайомий ОСОБА_6 та запитав, де телефон, але він йому відповів, що ніякого телефону не брав. Господар телефону викликав міліцію. Як тільки ОСОБА_6 та той чоловік відійшли, він викрадений телефон викинув.  А коли приїхали працівники міліції, то опитали його і він показав їм куди саме викинув мобільний телефон.

В скоєному злочині розкаюється, запевнив суд, що подібного більше не скоїть.

          Суд, керуючись ч.3 ст.299 КПК України та враховуючи думку учасників судового розгляду, визнав  недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються і дійшов висновку про винність підсудного у вчиненні злочину.

          Дії підсудного необхідно кваліфікувати  за ч. 1 ст. 185 КК України, як  таємне викрадення чужого майна.  

          При призначенні покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що це злочин середньої тяжкості,  умисний та закінчений; особу підсудного, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, по місцю проживання  характеризується  негативно, не працює, страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

          Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, а також усунення заподіяної шкоди шляхом повернення викраденого, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

          Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.   

          Враховуючи  тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи,  суд вважає   необхідним призначити йому міру покарання  в виді позбавлення волі, але вважає можливим його  виправлення без  ізоляції від суспільства, а тому застосовує ст.75 КК України і звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

         Суд вважає, що таке покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого і таке, що відповідає меті його виправлення та перевиховання.

         Цивільний позов по справі не заявлений.

         Речових доказів та судових витрат по справі немає.

         Керуючись ст., ст. 321-324 КПК України, суд, -

                                                                ПРИСУДИВ:

         ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.   

         На підставі ст., ст. 75, 76 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції  та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цього органу.  

        До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з - під варти в залі суду.

         Зарахувати  в строк відбування покарання  ОСОБА_2  строк тримання його під вартою з 11.12.2010 р. по 14.03.2011 року.  

         На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            Суддя Олександрійського

            міськрайонного суду: