2-а-261/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.03.2011  

14 березня 2011 року               Лутугинський районний суд Луганської області в складі:  головуючого –судді Заботіна В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про визнання бездіяльності УПФУ в Лутугинському районі Луганської області  неправомірною та про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -  

В с т а н о в и в:

15 лютого 2011р. позивач  ОСОБА_1 звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус “дитини війни”,  у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” в частині зупинення дії ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”таким, що не відповідає Конституції України і тому не можє застосовуватись. Просив поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнати бездіяльність  відповідача щодо ненарахування йому у належному розмірі підвищення до пенсії як дитині війни  за період з 01 січня 2010р. та зобов’язати відповідача нарахувати  та виплатити йому недоплачену  щомісячну  допомогу за  зазначений період і надалі, без обмеження певною датою. Просив розглянути справу за його  відсутності.

Від представника відповідача  надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач зазначив, що ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  було встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувалось особам, які є інвалідами. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності, не проводилась. Також, законодавчо не було врегульовано питання у цьому році фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Виплату надбавки дітям війни було врегульовано Постановою Кабміну України № 530 від 28.05.2008р., яка набрала чинності 22.05.2008р., згідно якої надбавка виплачується в таких розмірах: з 22.05- 48 грн.10 коп., з 01.07 - 48 грн.20 коп., з01.10 – 49,80 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" виплату надбавки дітям війни не передбачено. Тому, вимоги позивача про зобов'язання провести підвищення пенсії за  період з  01.01.2010р. вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 02.03.2011р. постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 виданого 12.08.1999 р. та копією паспорту НОМЕР_2 виданого Лутугинським РВУМВС України в Луганській області 27.03.2000 р. (а.с.3-4).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється  на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.  У 2010р., 2011 р. будь-яких змін до ст. 6 Закону України “Про  соціальний захист дітей війни”  не вносилося.

Отже, нарахування та виплата у 2010р. та 2011р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно ст.6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до  пенсії як дитині війни підлягають задоволенню з 01 січня 2010р. по день винесення рішення суду, а не в подальшому як просить позивач.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,  свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав позивач дізнався 8 лютого 2011 року, після отримання відповіді відповідача.( а.с.6)

Ухвалою суду від 18 лютого 2011р. про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ,йому поновлено пропущений строк для звернення до суду, ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо  судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову –відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

По с т а н о в и в:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо недонарахування  та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 01 січня 2010 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  як дитині війни за період з 01 січня 2010 року по 14 березня 2011року  відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд Луганської області.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  Копія апеляційної скарги  одночасно  надсилається  особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя: