Справа №: 1-231/11

ВИРОК

Іменем    України

"09" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд   

                                                                                                     Кіровоградської області                      в складі: головуючого –  судді  Ковальової О.Б.

               при секретарі -  Полатайко О.Ю.

   за участю: прокурора - Петрова І.М.

                      захисника – адвоката ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                   м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною освітою, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_2 зареєстрованого                    АДРЕСА_1, не судимого,

     - у вчинені злочину, передбаченого  ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України

                                                                         ВСТАНОВИВ :

           ОСОБА_2  вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна,  поєднаний з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах:

          Так,  він  13.03.2010 року близько 09.00 год.  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, проникли на подвір’я домоволодіння АДРЕСА_3, де діючи за попередньою домовленістю  шляхом пошкодження віконного скла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, проникла  до приміщення сараю, а ОСОБА_2 залишився стояти на вулиці біля сараю, щоб приймати від нього металобрухт та спостерігати за навколишнім оточенням і попередити у разі виникнення небезпеки. Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані  на викрадення чужого майна ОСОБА_2 через вікно було передано  майно належне ОСОБА_3, а саме: металеві кутники та металеві труби б/в, загальною вагою 300 кг, вартістю 510 грн.. В свою чергу ОСОБА_2 на городі з – під снігу викопав 4 оцинковані труби діаметром 32 мм та довжиною 4 м, кожна, загальною вартістю 311,44 грн., які приготував для подальшого викрадення.   Свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як на місце злочину прийшов власник домоволодіння ОСОБА_3, який затримав особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а ОСОБА_2 з місця злочину зник.  

             Підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснивши, що зустрів біля магазину «Стрім» знайомого ОСОБА_4 та разом з ним на вулиці біля таксопарку розпили пляшку горілки.  Під час розмови з ним повідомив, що коли раніше проходив біля будинку по вул. Чапаєва, то бачив, що там ніхто не проживає. А тому запропонував ОСОБА_4 викрасти звідти металобрухт. Він погодився. Прийшли разом до будинку, зайшли на подвір’я через хвіртку, яка розташована з заднього боку подвір’я. Там домовились, що ОСОБА_4 залізе через вікно до сараю, а він залишиться приймати від нього металобрухт та спостерігати за оточуючою обстановкою. В той час, як ОСОБА_4 був у сараї та шукав металобрухт, він відкопав з-під  снігу металеві труби та переніс їх на город. Коли ОСОБА_4 передавав йому дрібне залізо та намагався зняти решітку, то він побачив, що на подвір’я зайшов якийсь чоловік. Побачивши його, він злякався та втік, з собою він нічого не взяв, що було дальше він  не бачив.

          В скоєному злочині розкаюється, запевнив суд, що подібного більше не скоїть.

          Суд, керуючись ч.3 ст.299 КПК України та враховуючи думку учасників судового розгляду, визнав  недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються і дійшов висновку про винність підсудного у вчиненні злочину.

          Дії підсудного необхідно кваліфікувати  за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на  таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у інше приміщення, скоєне за попередньою змовою групою осіб.

          При призначенні покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що це злочин тяжкий, умисний та не закінчений; особу підсудного, який має постійне місце проживання, по місцю проживання  характеризується позитивно, не працює, його молодий вік.

         Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, а також усунення заподіяної шкоди шляхом повернення викраденого, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

         Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.   

         Враховуючи  тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи,  суд вважає   необхідним призначити йому міру покарання  в виді позбавлення волі, але вважає можливим його  виправлення без  ізоляції від суспільства, а тому застосовує ст.75 КК України і звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

         Цивільний позов заявлений ОСОБА_5 залишити без розгляду.

         Речових доказів та судових витрат по справі немає.

         Керуючись ст., ст. 321-324 КПК України, суд, -

                                                                 ПРИСУДИВ:

         ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.   

         На підставі ст., ст. 75, 76 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції  та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цього органу.  

         До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній -  підписку про невиїзд.  

         На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                                   Суддя: