2-а-270/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2011  

Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого судді  Шпідько В.Г.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

                                                               ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він має статус “дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач з 2007 року йому таку допомогу не виплачував, тому просив поновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому не отриману допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по теперішній час.

      Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне.  Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, наполягав на тому, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Вважав свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

          24 лютого  2011 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

              24 лютого.2011 року постановлено ухвалу про закриття провадження у справі за вимогами ОСОБА_1 про підвищення до пенсії за 2007 рік.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується довідкою( а.с.7) та ксерокопією паспорту ( а.с.4).

          Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законами України “Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік ” та “Про Державний бюджет України на 2011 рік ” не вносилися зміни до розмірів соціальних виплат, які передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Отже, нарахування та виплата з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у 2009 р, 2010 р, 2011 р дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм “Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно статті 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, слід відмовити позивачеві у задоволенні вимог про зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок пенсії в подальшому, оскільки  КАС України не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому , тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена

бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними

доказами факту порушення суб’єктом владних повноважень вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії  за віком з  22.05.2008 року, обмеживши  період здійснення перерахунку  датою “12 березня 2011 року” , в задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.

               Позивач просив суд поновити строк звернення до суду, відповідно ухвали  від 16лютого 2011 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом порушеного права, розцінюючи причини пропуску поважними.

          Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову- відповідно до задоволених вимог.

              Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  Рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в  Лутугинському районі щодо нарахування ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 12.03.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”.    

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  з 22.05.2008 року по 12.03.2011 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.

             Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 гривень.

             Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої  інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :