2а-2204/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого- судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судових засідань Горбань О.Ю.
при участі: позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВСУ у Львівській області у Львівській області, інспектора ВРПС ВДАІ м.Львова Андрушків Ігора Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення Серія ВС №337533 від 13.02.2011 року, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Мотивує позов тим, що згідно з оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України. Вказує, що обгону транспортного засобу перед пішохідним переходом ближче 50 м він не вчиняв, інспектор притягнув його до адміністративної відповідальності упереджено, без повного дослідження обставин справи.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, дав пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин, про час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення Серія ВС №337533 від 13.02.2011 року позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
В оскаржуваній постанові вказано, що 13.02.2011 року о 17 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Фольксваген»д.н.з.НОМЕР_1, по вул.Личаківська у м.Львові здійснив обгін транспортного засобу перед пішохідним переходом ближче 50 м.
Здійснюючи розлогий аналіз ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідач не надав суду будь –яких доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова. В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не доведена, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник, або вказаних останнім доводів.
Вирішуючи даний спір, суд надає віри поясненням позивача про відсутність підтверджуючих даних про наявність транспортного засобу, який він обігнав, відсутність у інспектора ДАІ технічних засобів вимірювання відстані.
Крім цього, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даної вказівки закону посадова особа Відповідача не виконала.
Не може залишатись поза увагою суду той факт, що оскаржувана постанова винесена в день фіксації події –13.02.2011 року, що свідчить про передчасність та необ’єктивність розгляду справи про адміністративне правопорушення з врахуванням наведених вище мотивів. Отже, при винесенні постанови було грубо порушено права позивача, передбачені ст.268 КпАП України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування оспорюваної постанови, а відтак задоволення позову в цілому.
Керуючись ст. ст. 6-12,69-71,159-163, 171-2 КАС України, ч. 2 ст. 122, п.1 ст. 247, ч. 1 ст. 288, ст. 293 КУпАП,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Серія ВС № 337533 від 13.02.2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в сумі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КпАП України –закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: