2-512/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 14.03.2011                                                                               м. Хуст

  складі:  головуючого-судді:             Данюк В.В.

при секретарі:            Росоха Ю.В.

                              з участю представника відповідача:                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу –

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_2 звернувся в Хустський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони уклали шлюб 09 серпня 1997 року у відділ реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації за актовим записом № 149. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: сини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час діти проживають разом із матір’ю. Відповідно до рішення Хустського районного суду від 11.112010 року він сплачує аліменти на їх утримання у розмірі 400 гривень до досягнення ними повноліття. Шлюбні відносини з відповідачкою не склалися через різні характери та погляди на сімейне життя. На даний час і вже на протязі двох років вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Примирення є неможливим. Шлюб носить формальний характер. Просить суд винести рішення, яким шлюб між ним та відповідачкою розірвати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав просив суд їх задоволити. Суду пояснив, що він має іншу жінку яку кохає, перебуває з нею у фактичних шлюбних відносинах і проживає біля двох років. Подальше життя у шлюбі з відповідачкою є неможливим та недоцільним. Строк на примирення наданий судом з метою збереження сім’ї ніякого результату не дав. Крім того, він з відповідачкою уклали шлюбний договір за яким все нерухоме майно, право власності на яке набуватиметься після укладення цього договору, у випадку розірвання шлюбу переходить у особисту приватну власність відповідачки. Дана обставина була умовою за якою вона погоджувалася на розірвання шлюбу.

Представник відповідачки ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 24 червня 2010 року у судовому засіданні позов не визнала. Подала суду пояснення на позовну заяву та доповнила, що її довірителька не бажає розривати шлюбу з позивачем, оскільки його намагання розірвати шлюб не відповідають його дійсній волі, а його кохання є короткочасною чоловічою пригодою. Таке вже ставалося, але з часом минало. Крім того, у них ростуть двоє дітей, які потребують батьківського виховання.  

                    Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що сторони уклали шлюб 09 серпня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації за актовим записом № 149, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюб. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною розірвання шлюбних відносин є те, що сторони не зійшлися характерами, їхній шлюб носить формальний характер, вони втратили повагу один до одного. Разом не проживають вже більше двох років. Позивач має іншу жінку яку кохає і з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах тривалий період. Строк на примирення, який надавався сторонам ухвалою суду від 28 грудня 2010 року не призвів до відновлення шлюбних відносин між позивачем та відповідачкою та збереження їх сім’ї. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їхніх дітей.  

                    Відповідно до ст. 112 СК України 1. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. 2. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їхніх дітей, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід розірвати.

              Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,  ст. ст. 104, 105, 112 СК України, суд,–

Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Шлюб, зареєстрований 09 серпня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації за актовим записом № 149 за актовим записом № 149 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – розірвати.

Залишити ОСОБА_3 прізвище, отримане нею під час державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 - «ОСОБА_2».                

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 17 гривень державного мита.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Данюк В.В.