Справа № 2а-464/11

     ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2011 року Любашівський районний суд Одеської області, в складі головуючого судді -  Дармакука Т.   П.,  розглянувши у скороченому провадженні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі  Одеської області про   зобов"язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни",                                                                                   

                                                                        В С Т А Н О В И В :

          Позивач    звернувся до суду з позовом до УПФУ в Любашівському районі, в якому просив зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі  Одеської області нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" в розмірі 3463 грн. 20 коп. за період з 01.01.2009 р.  по 31 грудня 2010 року, обґрунтовуючи тим, що відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” він має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак в 2009-2010 роках підвищення в цьому розмірі йому не виплачували.   

          Відповідач 15.03.2011 року надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.   

          Суд залишив без розгляду вимоги позивача щодо вимог понад шестимісячний строк до дня звернення до суду.

          Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням.  Пенсію і допомогу як дитині війни їй нараховує і сплачує управління ПФУ в Любашівському районі Одеської області.

          Як вбачається з листа УПФУ в Любашівському районі, адресованого позивачу,  він виплачував щомісячно позивачу  як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі встановленому для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), таким чином позивач  з 01 жовтня 2008 року  та станом на 01.02.2011 р. отримував  49 грн. 80 коп..    

          На підставі ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” позивачу з 1 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону № 2195-IV  та ч. 1 ст. 6  викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008р. положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо внесення змін до ст. 6  Закону № 2195-IV  ( в редакції від 28.12.2007р.) визнані неконституційними.

          Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.   

          Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6  Закону № 2195-IV (в редакції від 18.11.2004р.) , поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

          Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист,     що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитина війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

          Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

          Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121\2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.   Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена  Законом № 2195-IV , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

             Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачеві 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не виконали своїх повноважень без поважних причин, а тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві 30% надбавки до пенсії як особі, яка має статус “дитина війни” є неправомірною.   

             Однак,  позов  слід задовольнити частково, оскільки позовні вимоги в частині    зобов"язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни"  в конкретно визначеному розмірі не підлягають задоволенню, так як питання про розрахунок розміру такого роду виплат відносяться до компетенції відповідача. Натомість відповідач зобов’язаний здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві без визначення судом конкретного розміру доплат, що встановлені ст. 6  Закону № 2195-IV  з урахуванням виплачених сум.

          Що стосується заперечень відповідача, то на думку суду вони є необґрунтованими, тому не приймаються до уваги.

             На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

                                                                       п о с т а н о в и в :   

             Позов ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі  Одеської області про   зобов"язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу  «Дітям війни» за період часу з  09.09.2010 р. по 31.12.2010 року  - задовольнити частково.

             Зобов”язати Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі  Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену  щомісячну державну соціальну допомогу   відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.09. 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням вже сплачених сум.

             В частині позову ОСОБА_1 про зобов”язання управління Пенсійного фонду в Любашівському районі нарахувати та виплатити  недоплачену  як дитині війни державну соціальну допомогу в конкретно визначеній сумі –відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню

          Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Любашівський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом  десяти днів з дня її отримання.

Суддя :Т. П. Дармакука