Справа № 2-2347/07 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 рока Дзержинський районний суд м. Харкова

У складі головуючого - судді - Шумової С.М.

При секретарі                                - Губскій Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за позикою і моральної шкоди..

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.01 ..2007 року звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. 3000 гривен . за договором позики , посилаючись на те , що 19 серпня 2006 року передав йому грові кошти в розмірі 3000 гривень , про що сторонами укладено відповідний договір позики,який нотаріально був   посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 ( а.с. 4 ) Згідно умов договору позики відповідач зобов*язався повернути йому ,позичені грошові кошти у повному обсязі до 20 жовтня 2006 року. Проте із настанням строку повернення боргу 20 жовтня 2006 року, відповідач позичені кошти не повернув. Зобов*язання не виконав. Тому просив стягнути з відповідача 3000 гривен за договором позики, а також, крім того стягнути судові витрати 81 гр і моральну шкоду в сумі 1899 гр , усього 4980 гр 94 коп..

Позивач в судовому засіданні позов підтримав і просив його зодовільнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав заперечень не мав, але такої суми у нього зараз нема і він просив установити щомісячну суму , яку він буде сплачувати позивачу, до повного погашення боргу.

Суд, вислухавши пояснення сторін , перевірив материіали справи, вважає ,що позов підлягає задоволенню.

Материалами справи встановлено ,що позивач 19 серпня 2006 року передав відповідачеві згідно договору позики 3000 гривень , який зобов*язався їх повернути до 20 жовтня 2006 року, однак своїх зобов*язань не виконав.

Причини невиконання таких зобов*язань правового значення для справи не мають.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики , який згідно зі ст. 1047 ЦК України був укладений представленою позивачем договором позики , одна сторона (позикодавець) пепредає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

Згідно зі ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не виконав вимоги вище вказанної вимоги, згідно договору позиики в добровільному порядку, тому сума позики 3000 гр стягується з відповідача...

Окрім того ,у відповідності до ст 88 ЦПК України суд стягує з відповідача витрати позивача по сплаті держмита 51 гр. та за інформаційне-технічне забезпечення 30 гр А також державне мито на користь держави 19 гр.

У зв*язку з тим , що відповідач не виконав свої зобов*язання по сплаті боргу .позивач просив стягнути з нього моральну шкоду в розмірі 1899 гр94 к, тому що він проживає разом з батьками і гроши позичив з сімейного бюджету. Сума боргу є для нього значною,

він разом з батьками позбавлений можливості купувати ліки , лікуватися.Гроші віддав останні, повіривши у порядність відповідача, котрий пообіцяв повернути гроші за 2 місяця. Разом з батьками вони перенесли нервовий зрив.

Відповідач не заперечує проти цієї сплати , тільки разом цієї суми у нього не має.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст 625, 1046 , 1047 , 1048 ,1167ЦК України, ст 10,11,209,212,214-215,217 , 218 ЦПК У країни, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 4980 гр 94 коп ( чотири тисячи дев*ятсот вісімдесят гр. 94 коп) і на користь держави державне мито 19 гривен.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цьго протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч,4 ст295 ЦПК України.