АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 311/11 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В. Шаманської Н.О.,
при секретарі:судового засідання: Поліщук Ю.В.,
за участю представників сторін: позивача – ОСОБА_4, відповідача – Шишкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства
«Комерційний банк «Надра»
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2010 р., ухваленого за позовом
ОСОБА_6
до
відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
(далі – ВАТ КБ «Надра»)
про стягнення коштів за договорами банківського вкладу,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2010 р. ОСОБА_6 звернувся до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі – Банк) з позовом про повернення банківського вкладу, стягнення процентів та інфляції за прострочення грошового зобов’язання.
Позивач зазначав, що протягом листопада 2008 р. – січня 2009 р. між ним та ВАТ КБ «Надра» в рамках пакету послуг ПП «Стимул» № 1398880 було укладено вісім короткострокових депозитних договорів строкових банківських вкладів (депозитів) (вклад «Моє майбутнє та «Мій вибір»»), за умовами яких позивач передав Банку грошові кошти:
- за договором № 6992334 від 20 листопада 2008 р. – 52591 грн.. 59 коп. з виплатою 12,3% річних строком на 3 місяці,
- за договором № 727726 від 19 грудня 2008 р. – 54458 доларів США з виплатою 11,5 % річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727982 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць
- за договором № 727984 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727985 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727986 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 754242 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14 % річних строком на 1 місяць;
- за договором № 754244 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14% річних строком на 1 місяць,
а всього на загальну суму вкладів 357286,59 доларів США.
Посилаючись на те, що незважаючи на закінчення строку дії договорів, Банк відмовляється повернути суму вкладів, позивач просив суд стягнути з відповідача 357286,59 доларів США суми вкладів, 20311,53 доларів США процентів за користування вкладами, 41716 доларів США збільшення боргу внаслідок інфляції, 1375,53 доларів США збільшення суми процентів внаслідок інфляційних процесів за період після зарахування процентів на поточні рахунки та 3 відсотка річних від суми вкладів (5236,86 доларів США ) з 11 серпня 2009 р. по 31 березня 2010 р. та з 1 січня 2010 р. по 31 березня 2010 р., а також 3 відсотки річних від вартості процентів (176,6 доларів США) за цей же період на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього – 426104,01 долар США.
В подальшому позивач зменшив свої вимоги у зв’язку з частковим повернення вкладу та відсотків Банком й просив суд стягнути з відповідача 176475,42 долари США суми вкладу, 18069,28 доларів США процентів за користування сумою вкладу після закінчення строку Договору, 3 відсотка річних (1774,20 доларів США – від суми вкладу та 133,66 доларів США від вартості процентів) з 1 січня 2010 р. по 31 березня 2010 р. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього – 196452 долари США.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2010 р. позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з Банка на користь позивача 196452, 56 доларів США заборгованості по вкладам. Розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі представник Банку вказує на невідповідність висновків суду нормам матеріального права й просить рішення суду скасувати, відмовити у позові.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що протягом листопада 2008 р. – січня 2009 р. ОСОБА_6 уклав з відповідачем договори строкових банківських вкладів (депозитів) «Моє майбутнє та «Мій вибір»» за умовами яких передав Банку грошові кошти:
- за договором № 6992334 від 20 листопада 2008 р. – 52591 грн.. 59 коп. з виплатою 12,3% річних строком на 3 місяці,
- за договором № 727726 від 19 грудня 2008 р. – 54458 доларів США з виплатою 11,5 % річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727982 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць
- за договором № 727984 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727985 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 727986 від 20 грудня 2008 р. – 41559,25 доларів США з виплатою 11,5% річних строком на 1 місяць;
- за договором № 754242 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14 % річних строком на 1 місяць;
- за договором № 754244 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14% річних строком на 1 місяць,
а всього на загальну суму вкладів 357286,59 доларів США
Незважаючи на закінчення строків дії договору Банк свої зобов’язання виконав частково, позивачці за період з 20 січня 2009 р. по 13 березня 2009 року з поточного рахунку, на який були нараховані відповідачем депозитні вклади та проценти, позивачу було видано готівкою, списано комісію та здійснені інші платежі, всього на суму 93860,90 доларів США та під час розгляду справи 5236 доларів США була перерахована з поточного на депозитний рахунок.
З урахуванням викладених обставин та положень ст. ст. 526, 536, 610, 611, 1060, 1073 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з банку 176475,42 доларів США своєчасно неповернутих вкладів за депозитними договорами № 6992334 від 20 листопада 2008 р., № 727726 від 19 грудня 2008 р. , № 727985 від 20 грудня 2008 р. № 727986 від 20 грудня 2008 р., № 754242 від 20 січня 2009 р. та № 754244 від 20 січня 2009 р.
Також судом правильно вирішено питання про стягнення з Банку на користь позивача процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов депозитних договорів як під час дії так і після спливу терміну договорів до 31 грудня 2009 р. (списання з депозитного рахунку на поточний).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав. Положення цієї норми відтворені у п. 4.2 договорів сторін від 20 листопада 2008 р. та 20 січня 2009 р. З наданих сторонами по справі доказів вбачається, що сума депозитних вкладів за договорами № 6992334 від 20 листопада 2008 р., № 727726 від 19 грудня 2008 р. , № 727985 від 20 грудня 2008 р. № 727986 від 20 грудня 2008 р., № 754242 від 20 січня 2009 р. та № 754244 від 20 січня 2009 р. позивачці в повному обсязі не повернута. Більш того, в силу ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконання, проведеним належним чином. Зобов’язання перед ОСОБА_6 Банком не виконано, а тому доводи апелянта про його припинення у зв’язку з закінченням терміну дії договору є помилковими.
Однак, стягуючи заборгованість за процентами за час дії договорів № 6992334 від 20 листопада 2008 р., № 754242 від 20 січня 2009 р. та № 754244 від 20 січня 2009 р. суд не перевірив розрахунок, наданий позивачем, та не звернув увагу на те, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк до моменту перерахування вкладів на поточний рахунок, тоді як позивачем проценти розраховані з дня розміщення вкладу.
Тому, сума процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов депозитних договорів складатиме 17853 долари США :
- за договором № 6992334 від 20 листопада 2008 р. – 52591 грн.. 59 коп. з виплатою 12,3% річних 6739 доларів США (сума депозиту 100 доларів США х 12.3% = 12 доларів США х 406 днів (з 21 листопада 2008 р. по 31 грудня 2009 р.) = 4872 : 365 = 13 доларів США + сума депозиту 21273,32 доларів США х 12,3% = 2616 х 400 днів ( з 27 листопада 2008 р. по 31 грудня 2009 р.) = 1046400 : 365 = 2866 доларів США + 31218.27 доларів США х 12,3 % = 3839 доларів США х 367 днів (з 30 грудня 2008 р. по 31 грудня 2009 р.) = 1408913 : 365 = 3860 доларів США)
- за договором № 754242 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14 % річних 5557 доларів США ( 42000 х 14% = 5880 доларів США х 345 днів ( з 21 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.) = 2028600 : 365 = 5557 доларів США.
- за договором № 754244 від 20 січня 2009 р. – 42000 доларів США з виплатою 14% річних 5557 доларів США ( 42000 х 14% = 5880 доларів США х 345 днів ( з 21 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.) = 2028600 : 365 = 5557 доларів США.
Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та не перевірив надані позивачем розрахунки, рішення суду в частині стягнення процентів за час дії договорів № 6992334 від 20 листопада 2008 р., № 754242 від 20 січня 2009 р. та № 754244 від 20 січня 2009 р. слід змінити зменшивши суму процентів з 18069,28 доларів США до 17853 доларів США.
Що стосується позовних вимог про стягнення 3% у зв’язку з порушенням Банком грошового зобов’язання на підставі ст. 625 ЦК України, то згідно з вказаною нормою боржник, який прострочив зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дія даної норми розповсюджується насамперед на договірні правовідносини, в тому числі й на спірні правовідносини, ці суми не є штрафною санкцією і на них не поширюється дії мораторію. Тому суд вірно вважав необхідним стягнути з Банка на користь позивачки 3% річних від прострочених сум вкладу та відсотків за період прострочки, а заперечення в апеляційній скарзі стосовно даних висновків суду ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.
В той же час у зв’язку з тим, що суд помилково виходив з розрахунку належних до виплати процентів за час дії Договору, необхідно змінити розмір суми 3% у зв’язку з прострочкою виплати відсотків: за період з 1 січня 2010 р. по 31 березня 2010 р. тобто за 90 днів – 132 долари США (17853 долари США х 3% : 365 х 90).
Тому рішення суду в силу пункту 3 ч. 1 ст. 309 ЦК України необхідно в частині стягнення 3% змінити.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для відмови у позові у зв’язку з рішенням Національного Банку України про введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, не заслуговують на увагу. Так, постановою Правління Національного Банку України від 10 лютого 2009 р. № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації» в Банку було призначено тимчасову адміністрацію строком на 6 місяців з 10 лютого 2009 р. по 10 серпня 2009 р. Частиною 2 ст. 85 Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
До введення тимчасової адміністрації у відповідача настали строки виконання зобов’язань з повернення вкладів тільки по депозитних договорах №№ 727726, 727985 та 727986. За таких обставин відповідач повинен був повернути суми депозитних вкладів позивачу 11 серпня 2009 р. Продовження дії мораторію з 11 серпня 2009 р. по 10 лютого 2009 р. згідно Постанови НБУ № 452 від 5 серпня 2009 р. не вплинуло на спірні правовідносини, оскільки у згаданій постанові чітко зазначено, що мораторій не поширюється на зобов’язання за договорами банківських вкладів (депозитів).
Строки повернення вкладів за всіма іншими депозитними договорами ( №№ 699334, 754242, 754244) настали після введення мораторію, тому його дія не поширюється на правовідносини, які виникли у зв’язку із вказаними договорами.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 85 Закону у названій редакції протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції (економічні), санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, законом не передбачена заборона на звернення до суду з позовами про стягнення неповернених вкладів та про задоволення таких вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь ОСОБА_6 заборгованість за депозитними договорами № 6992334 від 20 листопада 2008 р., № 727726 від 19 грудня 2008 р. , № 727985 від 20 грудня 2008 р. № 727986 від 20 грудня 2008 р., № 754242 від 20 січня 2009 р. та № 754244 від 20 січня 2009 р. у розмірі 196234 долари США.
Рішення суду в частині розподілення судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: