АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа № 22-ц-532/11р.                       Головуючий першої  інстанції Патрик Ю.Ю.

Категорія  20                                      Доповідач апеляційної інстанції  Довжук Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        24 лютого 2011 року                                            м. Миколаїв

        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

        головуючого        –        Козаченка В.І.,      

        суддів: Мурлигіної О.Я.,  Довжук Т.С.,

        при секретарі судового засідання          Кулик О.В.,  

        за участю  позивача                                 ОСОБА_2,                       

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Єланецького районного суду Миколаївської області  від  07 грудня  2010 року  за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про визнання договору купівлі-продажу   дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю,

ВСТАНОВИЛА:

        04 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про  визнання договору купівлі-продажу вагової з вагами, яка розташована в с. Ясногородка Єланецького району Миколаївської області та визнання права власності на цю нежитлову будівлю.  

        Позивач вказував, що між ним та відповідачем було досягнуто згоди про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Він сплатив  повну вартість вагової з вагами, про що є розписка, а саме 10 000 грн. Договір не був нотаріально посвідчений так як відповідач ухиляється засвідчити цю угоду відповідно до вимог закону.  

        Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.

        Відповідач в судовому засіданні  пояснив, що він не має змоги нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений між ним та позивачем, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

        Рішенням  Єланецького районного суду Миколаївської області  від  07 грудня  2010 року  в задоволенні позову  відмовлено.

        В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, суд неповно зясував обставини справи та ухвалив рішення с порушенням норм матеріального права.

        Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача,                             дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов  правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна,  крім нотаріального посвідчення, також підлягає державній реєстрації. Тому, суд обґрунтовано  відмовив в задоволенні позову.

        З матеріалів справи   вбачається, що 20 липня 2009 року між ОСОБА_2 та відповідачем в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу вагової з   вагами  30 тон,   яка розташована   в с. Ясногородка Єланецького району та належить відповідачу на праві власності,  але   нотаріально   вказаний  договір посвідчений   не  був (а.с. 15-21).

        Згідно розписки від 20 липня 2009 року  ОСОБА_2 передав ОСОБА_3  10 000 грн. за  купівлю вагової з вагами (а.с. 14).

        Вказане нерухоме майно було передано позивачу, проти чого відповідач не заперечував, але нотаріально договір купівлі-продажу не був посвідчений в зв’язку з тяжким матеріальним становищем ОСОБА_3

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.   

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.   

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.     

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.  

        Доводи апеляційної скарги про те, що  суд неповно з’ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

        Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга  задоволенню не підлягає.

        Керуючись статями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:   

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а  рішення Єланецького районного суду Миколаївської області  від  07 грудня  2010 року   залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

        Головуючий  

        Судді