АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-263/11 Головуючий суду першої інстанції – Кузьменко В.В.
Категорія 52 Суддя доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Данилової О.О.,
суддів – Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі - Калашниковій А.М.,,
за участю: представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – Анатоленко Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 р., ухваленого за позовом
ОСОБА_4
до
публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»
(далі – ПАТ «Миколаївгаз»)
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ «Миколаївгаз» про поновлення порушених трудових прав.
Позивач зазначав, що з 11 січня 2006 р. він працював на посаді начальника служби газифікації ПАТ «Маколаївгаз», а з 10 грудня 2008 р. заступником головного інженера цього ж підприємства.
Наказом № 51-к від 9 липня 2010 р. позивача звільнено з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням чисельності працівників.
Посилаючись на те, що скорочення проводилось з порушеннями, інша робота йому не пропонувалась, в день звільнення він знаходився на лікарняному, позивач просив визнати незаконним наказ про його звільнення, поновити його на раніш займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, витрати на лікування та моральну шкоду.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 р. позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ № 51-к від 9 липня 2010 р. Поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника головного інженера ПАТ «Миколаївгаз». Стягнуто з ВАТ «Миколаївгаз» на користь позивача 18574 грн. 48 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу 500 грн. моральної шкоди. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі ПАТ «Миколаївгаз», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається.
Так, судом встановлено, що згідно наказу № 6-к від 10 січня 2006 р. ОСОБА_4 був прийнятий на посаду начальника служби по газифікації ВАТ «Миколаївгаз». З 10 грудня 2008 р. був переведений на посаду заступника головного інженера цього ж підприємства.
30 березня 2010 ВАТ «Миколаївгаз» було винесено наказ № 77 про скорочення штату працівників, а наказом № 95 від 12 квітня 2010 р. з 15 червня 2010 р. скорочувалась і посада, яку займав позивач.
В період з 9 червня по 9 липня 2010 р. позивач знаходився на лікарняному.
Проте, незважаючи та тимчасову непрацездатність, наказом № 51-к від 9 липня 2010 р. ОСОБА_4 був звільнений із зазначеної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням чисельності штату.
Таким чином, звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України є незаконним, а тому з врахуванням положень ст. 235 КЗпП України, суд правильно поновив позивача на роботі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. Сума компенсації моральної шкоди визначена судом, відповідає характеру завданих позивачу моральних страждань, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Посилання апелянта на дотримання ним порядку звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України, не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки звільнення позивача в період лікарняного є достатньою підставою для поновлення його на роботі.
За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 р. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: