АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц –381/11                                              Головуючий першої інстанції: Костюченко Г.С.

Категорія: 42                                       Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 січня  2011 р.   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

           головуючого:  Данилової О.О.,

           суддів:   Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі:  Калашниковій А.М.,               

за участю: позивачки – ОСОБА_2, відповідачки – ОСОБА_3   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою                

ОСОБА_3

на рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 2 листопада 2010 р., ухваленого за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про вселення,

в с т а н о в и л а :

У  червні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3   про вселення.

          Позивачка зазначала, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва  від  22 квітня 2008 р. за нею визнано  право власності  на Ѕ  частину квартири АДРЕСА_1. Власником іншої частини квартири є відповідачка.

           Посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає їй  користуватись  спірною квартирою, позивачка просила  задовольнити її позов.

          Рішенням Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 2 листопада  2010 р. позов задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неможливість спільного проживання в квартирі, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які  з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири  має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

          Судом встановлено, що сторони  є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та кожному з них належить по 1/2 частині спірної квартири.

          Зі змісту  ст. 317 ЦК України  вбачається, що  право власності  передбачає право  володіння, користування  та розпорядження своїм майном.

Відповідачка перешкоджає позивачці користуватися спірною  квартирою   та відмовляється її впускати  до житла.

          За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 383, ст. 391 ЦК України суд обґрунтовано поновив порушене право позивачки на  користування  житловим  приміщенням  та вселив її в спірну квартиру.

           Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

           Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити, а рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 2 листопада  2010 р. залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу  може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

          Головуючий:

          Судді: