АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Справа № 22 а 411 /2011                                  Головуюча  першої  інстанції: Франчук О.Д.

Категорія 71                                                  Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

                                              У  Х  В  А  Л  А

                                            іменем України

16 лютого  2011 р.                                                                                   м. Миколаїв

            Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі          

          головуючого:               Галущенка О.І.

          суддів:                         Шолох З.Л.

                                              Кутової Т.З.                                          

                  із секретарем

          судового засідання:  Майстренко О.М.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  за          

                                           апеляційною скаргою

          начальника Управління ПФУ в м. Южноукраїнську на  рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області  від 15.09.2010 р. у справі  за

                                                   позовом

          ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Южноукраїнську ( далі -  Управління ПФУ) про перерахунок раніше призначеної пенсії   за вислугу років,  

                                             встановила:          

          28.05.2010 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління ПФУ про перерахунок раніше призначеної пенсії   за вислугу років.

          Позивач  зазначав, що після призначення пенсії, яку він отримує відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі- Закон - № 1058-IV),  продовжував працювати у Російській Федерації з 01.09.2003 р. по 31.10.2007 р. та з 12.12.2008 р. по 11.12.2009 р. на підприємствах УП ВАТ "Атомтехенерго" та ЗАТ "Атомтех будекспорт".

          12.01.2010 р. він звернувся до Управління ПФУ  з заявою про перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону № 1058-IV, оскільки має вже більше 60 місяців страхового стажу, набутого після призначення пенсії.

          Всупереч вимогам зазначеної норми закону та положенням ст. 6 "Угоди про гарантії прав громадян держав учасників Співдружності Незалежних Держав в сфері  пенсійного забезпечення" від13.03.1992 р. ( далі- Міждержавна угода)  пенсійний орган відмовив у здійсненні перерахунку посилаючись на те, що додатковий страховий стаж набуто ним на території держав, які не входять до складу держав - учасницьМіждержавної угоди, якою врегульовані питання песійного забезпечення.

          Вважаючи таку відмову незаконною та такою, що порушує його пенсійні  права, позивач просив про задоволення його вимог щодо перерахунку пенсії та відповідного збільшення її розміру.

          Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області  від 15.09.2010 р. постановлено про  задоволення позову, а пенсійний орган зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням додатково набутого страхового стажу.

          В апеляційній скарзі начальника Управління ПФУ ставить питання про скасування постанови як незаконної і ухвалення нової про відмову  у задоволенні  позову, посилаючись на неправильне тлумачення позивачем та судом норм пенсійного законодавства.

          Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію призначену йому відповідно до Закону - № 1058-IV та продовжував працювати на підприємствах Російської Федерації де набув додаткового страхового стажу.

          Частиною 4 ст. 42 Закону - № 1058-IV передбачені підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії.

          Зокрема такі підстави виникають у разі набуття особою, якій призначена пенсія додаткового страхового стажу після її призначення тривалістю не менше 24 місяців.

          За час роботи на підприємствах РФ позивач набув стажу, який перевищує зазначений термін.

          Міждержавною угодою ( ст.ст.1-6) передбачено зарахування до трудового стажу, що дає право на песію,  часу роботи на підприємствах країн - учасниць зазначеної угоди.

          Всупереч вимогам зазначеної норми закону, яка є частиною національного законодавства та положенням ст. 42 Закону № 1058-IV пенсійний орган відмовив у перерахунку пенсії пославшись на те, що додатковий стаж набуто на території інших держав, які не входять до складу Міждержавної угоди.

          Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірною відмову пенсійного органу у перерахунку пенсії, як такого що порушує пенсійні права позивача.

          З  врахуванням такого висновку судом правильно ухвалено  про покладення на пенсійний орган зобов'язання щодо здійснення перерахунку пенсії з врахуванням додаткового страхового стажу набутого позивачем після призначення пенсії.  

          При цьому суд правильно виходив з того, що фактичне перебування робочого місця позивача в інших країнах, які не входять до складу країн Співдружності, не має правого значення при вирішенні цього спору, оскільки весь цей час  він перебував у трудових відносинах з підприємствами РФ, яка нарівні з Україною ратифікувала зазначену Угоду.

          Міркування Пенсійного Фонду України з приводу відсутності підстав  для врахування додаткового пенсійного стажу набутого після призначення пенсії на підприємствах країн Співдружності обґрунтовано судом не прийняті до уваги, оскільки вони по-перше, суперечать духу та змісту Угоди, яка надає такого ж правового значення трудовому стажу, набутому на підприємствах інших держав- учасниць угоди, яке він має для випадків призначення та перерахунку пенсії згідно з національним законодавством про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування.

          По- друге, правове значення для правильного тлумачення цього законодавства мають спільні, узгоджені з Міністерством праці та соціальної політики офіційні роз'яснення ПФ України з питань пенсійного страхування ( ч.2 ст. 103 Закону № 1058-IV) .

          Посилання апелянта  на відсутність доказів того, що позивач сплачував страхові внески до державних органів РФ не заслуговують на увагу, оскільки статтею 3 Міждержавної угоди виключена необхідність здійснення взаємних розрахунків для пенсійного забезпечення, так як  усі витрати пов'язані з цим забезпеченням кожна з сторін Угоди несе самостійно.

           Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

                  Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205-206 КАС України України,  колегія

                                                  ухвалила:          

          Апеляційну скаргу - начальника Управління ПФУ в м. Южноукраїнську - відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області  від 15.09.2010 р.  - залишити без зміни.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо  до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                                          О.І.Галущенко                                                                                                                                                                                                         

Судді:                                                                                                            З.Л. Шолох

                                                                                                                     Т.З. Кутова