АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- Ц - 42/ 2011 р.                            Суддя  1-ї  інстанції: Крамаренко Т.В.

Категорія - 24                                                        Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                    Іменем України

09 лютого    2011 р.                                                                                м. Миколаїв

                 Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

          головуючого:              Галущенка О.І.

          суддів:                        Шолох З.Л.

                                              Кутової Т.З.

           при  секретарі:       Голубкіній О.О.

                  за участю :

                  відповідачки -         ОСОБА_3

                   представника

                  позивача -               Остапчук О.С.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за

                                                 апеляційною скаргою

          ОСОБА_3  на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2010 р.,   постановлене за

                                                   позовом

           Відкритого акціонерного товариства Укртелеком ( далі – ВАТ «Укртелеком»), або Підприємство ) до ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги,

                                                       встановила:  

          15.04.2009 р. Підприємство звернулося з позовом доШишканінець М. С. про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги.

           Позивач зазначав, що відповідачка проживає в АДРЕСА_1 та згідно з договором про надання послуг електрозв’язку № 2219/54 від 08.07.2004 р., користується телекомунікаційними послугами, які надає Підприємство  через встановлений їй станційний телефонний номер НОМЕР_1, але своєчасно наданих послуг не оплачує.

          Так, відповідно до встановлених тарифів, не сплачено за міжміські та міжнародні телефонні розмови з грудня 2006 р. по січень 2007 р. на 663 грн.68 коп.

          Крім того, несплачена абонентська плата станом на 27.03.2009 р. 367 грн. 28 коп.

          Загальний обсяг заборгованості складає 1030 грн. 96 коп.

          Крім того, боржниця має сплатити, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних.

          Посилаючись на невиконання споживачкою цих зобов’язань позивач вимагав  відшкодування збитків.

          Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2010 р. постановлено про задоволення позову та стягнення заборгованості у розмірі 1432 грн. 81 коп.

          Вирішено також питання про відшкодування за рахунок відповідачки судових витрат позивача на суму 81 грн.

          В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, посилаючись на неналежну оцінку доказів наявності підстав для здійснення перерахунку та зменшення розміру боргу.

          Апеляційна скарга  підлягає задоволенню  частково з таких підстав.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 11, ст.526 ЦК України, цивільно - правові зобов'язання виникають як з договорів, так із вчинків і дій учасників відповідних правовідносин  та мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

          При цьому, застосування норм ст. 625 ЦК в разі невиконання договору залежить від того, чи передбачені договором або нормами спеціального законододавства  умови відповідальності за неналежне виконання зобов’язання.

           Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка на підставі договору користується телекомунікаційними послугами, які надає Підприємство  через встановлений їй станційний телефонний номер НОМЕР_1, але своєчасно наданих послуг не оплачує.

          Так, відповідно до встановлених тарифів, не сплачено за міжміські та міжнародні телефонні розмови з грудня 2006 р. по січень 2007 р. на 663 грн.68 коп.

          Крім того, несплачена абонентська плата станом на 27.03.2009 р. на 367 грн. 28 коп.

          Загальний обсяг заборгованості складає 1030 грн. 96 коп.

          Встановивши ці обставини, що підтверджуються достовірними доказами, суд, виходячи з доведеності факту  неналежного виконання зобов’язання, що виникло з договору, укладення якого підтверджується письмовими доказами,  прийшов правильного висновку щодо вини відповідачки в невиконанні зобов’язання та необхідності покладення на неї обов’язку з відшкодування збитків, завданих підприємству, яке надає зазначені  послуги  у розмірі 1030 грн. 96 коп.

          З наданих розрахунків, розшифровки переговорів, даних особового рахунку, акту про перевірку станційної лінії та інших матеріалів справи видно, що телекомунікаційні послуги надаються відповідачці  у повному обсязі, а їх користування нею здійснюється з порушенями договору та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ( затв. постановою Кабінету Міністрів України № 730 від 09.08.2005 р.), оскільки виявлене паралельне несанкціоноване підключення з квартири відповідачки телефону квартири ОСОБА_5, яка є її донькою.

          При цьому доказів того, що зазначені послуги є неякісними чи неповними, або що постачальником послуг неправильно визначено розмір плати за надані послуги, при судовому розгляді не встановлено.

          В той же час, застосовуючи вимоги ст. 625 ЦК України, суд не врахував, що договір та спеціальний закон у цих правовідносинах передбачає застосування пені в разі несвоєчасної оплати наданих телекомунікаційних послуг, яка  також носить компенсаційний і штрафний характер, як і норма ст. 625 ЦК України.

          При цьому вимог про стягнення пені, передбаченої п.4.2 договору та ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»  № 12280 –IV від 18.11.2003 р. позивач не заявляв.

          За таких обставин, рішення відповідно до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні з виключенням із загального обсягу стягнення сум, нарахованих у якості збитків від інфляції та річних.

          Крім того, слід змінити рішення  та відмовити в частині відшкодування судових витрат, оскільки на час вирішення спору відповідачка була інвалідом, що звільняє її від цих витрат.

           Доводи апелянтки про безпідставне нарахування збитків не заслуговують на увагу, оскільки остання не довела, що надані послуги сплачені нею в повному обсязі, чи що вона не користувалася цими послугами через встановлений їй станційний номер.

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

                                                  вирішила:  

          Апеляційну скаргу– ОСОБА_3 – задовольнити частково.

          Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2010 р. – змінити.

          Стягнути з ОСОБА_3           на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» ( Миколаївська філія) в рахунок відшкодування збитків 1030 грн. 96. коп..

          У відшкодуванні судових витрат, трьох процентів річних та збитків від інфляції – відмовити.

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ..

Головуючий:                                                                                        О.І. Галущенко                                                                                                 

Судді:                                                                                                          З.Л. Шолох

                                                                                                                   Т.З. Кутова