АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-382/11                                                                             Головуючий у 1-й інстанції Губанова В.М.

Категорія 70                                                                                           Доповідач апеляційного суду Галущенко О.І.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем  України

            19 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого: Галущенко О.І.,

            суддів: Шолох З.Л., Кутової Т.З.

          при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,                                                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляційною скаргою

управління Пенсійного фонду України

в Братському районі Миколаївської області

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Братському районі Миколаївської області (далі - УПФ) про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії,

В С Т А Н О В И Л А:

             У серпні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до УПФ, в якому посилалась на протиправне рішення щодо не нарахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007р., з 22 травня по 31 грудня 2008р., з 01 січня по 31 грудня 2009р. та просила зобов'язати УПФ здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги.

             Рішенням Братського районного суду  Миколаївської області від 13 серпня 2010 р. позов ОСОБА_2 задоволено: визнано зобов’язати УПФ провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог  Закону від 18 листопада 2004 р. та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня по 31 грудня 2008 р. та з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період.

              В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

    На підставі Закону України від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги на рішення місцевих судів по справам щодо соціальних виплат, розглянутих в порядку цивільного судочинства, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.

              Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.             

              Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

              Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

              Однак, п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік"  дію  ст.  6  Закону   від  18  листопада   2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.

              Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. з урахуванням ст. 111 цього ж Закону.         

              Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в іншій редакції, яка зазначає виплату цього підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

              Рішенням  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни.    

             Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими  до виконання на території України, мають преюдиціальне  значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

              Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

              Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” будь-яких обмежень дій ст.6 Закону від 18 листопада 2004 року не передбачено.

              Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня по 31 грудня 2009р. відповідає обставинам справи та вимогам цього Закону.  

              Доводи відповідача щодо правомірності своїх рішень із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

              Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

              Керуючись ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Братському районі  Миколаївської області відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2010 р. залишити без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

             Головуючий:           Судді: