АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 Ц- 90/ 2011 р. Суддя 1-ї інстанції суддя : Пісоцький ОМ..
Категорія – 05 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
2011 р., січня місяця, 12 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів Кутової Т.З.
Шолох З.Л.
при секретарі: Богуславській О.М.
за участю:
позивачки - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представників - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27.10.2010 р., у справі за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом, його звільнення від речей та передачу ключів від вхідних дверей,
встановила:
30.03.2009 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом, його звільнення від речей та передачу ключів від вхідних дверей.
Позивачка зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0031 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та зведеного на ній автогаражного боксу № 104.
Відповідач самочинно без її згоди користується гаражем, перешкоджаючи їй здійснювати свої права власника земельної ділянки та гаражу.
Посилаючись на ці обставини, вона просила про усунення перешкод не пов’язаних з позбавленням права власності.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27.10.2010 р. постановлено про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та зобов’язано відповідача звільнити гараж і передати відповідачці ключі від вхідних дверей гаражу.
Цим же рішенням ухвалено про відшкодування позивачці судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність висновків суду та порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 317, 321, 391 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Зазначені права є непорушними.
Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні цих правомочностей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власницею земельної ділянки, площею 0,0031 га. на якій розташований гаражний бокс, позначений у паспорті як гаражна стоянка № 104.
Розміри гаражної стоянки співпадають з розмірами земельної ділянки та складають 5,1 м. x 6,1 м.
Відповідачу належить земельна ділянка площею 0,0034 га., а розміри розміщеної на ній гаражної стоянки 5,5 м.x 6,5 м.
Наведене підтверджуються поясненнями сторін, свідків, розпорядженням про реєстрацію підприємства «Автомобіліст» від 04.04.1995 р.; державними актами на право власності на земельну ділянку; паспортами гаражних стоянок; списками членів кооперативного гаражного підприємства «Автомобіліст»; довідками селищного голови, планами гаражних стоянок та витягом з кадастрового плану; рішенням Констянтинівської селищної ради про передачу земельних ділянок у власність під гаражне будівництво. ( а.с. 11-14, 21-22-26, 30. 68-70,86, 88-90).
При цьому відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, розміщена гаражна стоянка під номером 104.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну правову оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач неправомірно користується земельною ділянкою та розміщеною на ній гаражною стоянкою № 104 у вигляді капітальної споруди, обладнаної гаражними воротами та замками, яка згідно з правовстановлюючим документом належить позивачці на праві власності.
Таке неправомірне користування порушує права власника та створює перешкоди з реалізації ним правомочностей власника.
З врахуванням такого висновку, який відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи, судом постановлено обґрунтоване рішення про усунення перешкод та покладення на відповідача зобов’язання щодо звільнення гаражної стоянки та передачі ключів від вхідних воріт позивачці.
Доводи апелянта про те, що він є законним власником земельної ділянки площею 0,0031 га. та гаражної стоянки № 104 не заслуговують на увагу, оскільки суперечать доказам, якими підтверджується право на цю стоянку за ОСОБА_3
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27.10.2010 р. – залишити без зміни.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: Т.З. Кутова
З.Л. Шолох