АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- Ц - 101/ 2011 р. Суддя 1-ї інстанції: Гречана С..І.
Категорія-43 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 січня 20011 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Кутової Т.З.
Шолоз З.Л.
при секретарі: Голубкіній О.О..
за участю :
відповідача - ОСОБА_3
представника
позивача - Лихолат Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19. 10. 2010 р., постановлене за
позовом
товариства з обмеженою відповідальністю«Житлово-ксплуатаційна контора Забота» ( далі - ТОВ «ЖЕК Забота», або Підприємство) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
встановила:
03.12.2009 р. ТОВ «ЖЕК Забота» звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Позивач зазначав, що відповідач проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_1 і отримує послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються Підприємством, але своєчасно наданих послуг не оплачує.
Так, відповідно до встановлених тарифів, не сплачено за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.012006 р. по 01.09.2009 р. включно у розмірі 1477 грн. 13 коп.
Посилаючись на невиконання цих зобов’язань споживачем позивач вимагав відшкодування збитків та сплати зазначеної заборгованості.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19. 10. 2010 р. постановлено про задоволення позову частково та стягнення заборгованості у розмірі 1395 грн. 95 коп.
Вирішено питання також про відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування оскаржуваного рішення і просить постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неналежну оцінку доказів того, що усі послуги, за які нараховується оплата, надавалися позивачем.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що комунальні послуги надаються позивачем у повному обсязі, відповідно до встановлених тарифів, а споживач не виконує належним чином зобов’язання щодо повного відшкодування витрат позивача на утримання будинку та прибудинкової території.
Повністю з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не у повному обсязі відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільно- правові зобов'язання виникають як з договорів, так із вчинків і дій учасників відповідних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_1 і отримує послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються Підприємством, але всупереч положенням п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги», відмовився укласти відповідний договір і своєчасно не оплачує витрати надавача послуг.
Так, відповідно до встановлених тарифів, не сплачено за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.012006 р. по 01.09.2009 р., за виключенням сплачених відповідачем витрат на вивіз сміття КП «Миколаївкомунавтотранс», у розмірі 1395 грн. 95 коп.
Встановивши ці обставини, що підтверджуються достовірними доказами, суд, виходячи з доведеності факту неналежного виконання зобов’язання, яке виникло з факту споживання комунальних послуг, прийшов правильного висновку щодо його вини в невиконанні зобов’язання та необхідності покладення на нього обов’язку з відшкодування збитків, завданих підприємству, яке надає зазначені послуги.
З наданих розрахунків, тарифів, акту перевірки виконаних робіт видно, що послуги з обслуговування будинку надаються у повному обсязі.
А доказів того, що зазначені послуги є неякісними чи неповними при судовому розгляді не встановлено, оскільки відповідач не звертався з претензіями щодо неповноти наданих послуг чи їх якості.
При цьому суд врахував факт понесення відповідачем витрат на вивіз сміття та відповідно зменшив ороз мір відшкодування збитків.
В той же час, з розрахунку вбачається. що до сплати пред’явлено витрати позивача за період, який перевищує строк позовної давності.
При цьому, як в апеляційній скарзі, так і підчас судового розгляду поживач звертав увагу на ці обставини.
Представник позивача не заперечувала проти відповідного зменшення розміру відшкодування.
Встановлене є підставою для зміни рішення суду у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України та зменшення розміру збитків.
З врахуванням заяви про застосування строку позовної давності з розрахунку розміру збитків слід виключити витрати позивача за січень – листопад 2006 р. у розмірі 220 грн. 04 коп. та відповідно зменшити розмір відшкодування .
В іншій частині рішення суду є обґрунтованим і відповідає вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19. 10. 2010 р – змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Забота» м. Миколаєва -1175 грн. 91 коп. в рахунок відшкодування збитків.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: Т.З. Кутова
З.Л. Шолох