Справа № 22-ц-910/11 Головуючий у І інстанції Очківський В.М.
Категорія 29 Доповідач у 2 інстанції Яворський
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Яворський М. А.
суддів Матвієнко Ю.О., Коцюрби О.П.
при секретарі Джафаровій Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2, про відшкодування майнової та моральної шкоди завданих ДТП,
та
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ДТП,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданих ДТП, посилаючись на те, що 15 грудня 2007 р. відповідачка по справі керуючи автомобілем Фольксваген Гольф д.н. НОМЕР_1 у м. Василькові по вул. Грушевського, маючи намір здійснити маневр повороту ліворуч на вул. Декабристів не надала перевагу в русі автомобілю ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, яким керував її чоловік та який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустила зіткнення транспортних засобів, та їх пошкодження. В зв'язку з викладеним позивачка просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 11924,35 грн. судові втрати по справі на суму 150 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Відповідачка ОСОБА_3 під час розгляду справи подала зустрічний позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ДТП, мотивуючи своє звернення тим, що 15.12.2007 року вона керувала автомобілем Фольксваген Гольф д.н. НОМЕР_1 у м. Василькові по вул. Грушевського в напрямку вул. Соборної, а по зустрічній смузі руху в напрямку вул. Фрунзе рухався автомобіль ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, водій якого не включивши покажчик повороту вліво, пересікав роздільну смугу головної дороги, тим самим, змінюючи напрямок руху. Оскільки в даній дорожній ситуації, вона спостерігаючи рух даного автомобіля, не могла знати про те, що він буде продовжувати рух в напрямку вулиці Фрунзе, повернула ліворуч через вільну смугу, внаслідок чого сталося ДТП, тому вважає що вина в даній ДТП є і відповідача ОСОБА_2 в зв'язку з чим просила стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 25389,70 грн., оскільки саме в таку суму .їй обійшовся ремонт автомобіля та закупка нових деталей, судові витрати по справі в сумі 301 грн., 5000 грн. моральної шкоди та 5000 грн. за юридичні послуги.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2010 року позови задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8317,04 грн. на відшкодування матеріальної шкоди .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7616, 90 грн. на відшкодування матеріальної шкоди спричиненої під час ДТП.
В інших частинах позови залишити без задоволення.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства на неповно з’ясованих обставинах справи, постановити нове рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянтів та представника відповідачки ОСОБА_3 –ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2007 року близько 22 год. 30 хв. в м. Василькові Київської області на перехресті вулиць Грушевського та Декабристів сталася ДТП, учасниками якої були ОСОБА_3, що керувала власним автомобілем Фольксваген Гольф д.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_2, який правомірно керував автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення вказані транспортні засоби зазначали механічні пошкодження.
Вирішуючи вказаний спір, та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 як власника автомобіля ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, та зустрічний позов ОСОБА_3, як власника автомобіля Фольксваген Гольф д.н. НОМЕР_1, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що і відповідачка у справі ОСОБА_3, і відповідач ОСОБА_2 допустили порушення Правил дорожнього руху України при керування вказаними транспортними засобами, а тому відповідно до вимог ст.ст. 22,1166 ЦК України, застосовуючи вимоги ст.. 1188 ЦК України визначив ступінь вини кожного із водіїв –ОСОБА_3 70%, ОСОБА_2 -30%, та відповідно поклав відшкодування збитків на відповідачів.
Визнати законним та обґрунтованими вказане рішення суду як того вимагає ст. 213 ЦПК України колегія суддів не може та вважає, що висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи та зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, з пояснень сторін та матеріалів вказаної цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення № 3- 2338/08 вбачається, що 15 грудня 2007 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_3 керуючи власним автомобілем Фольксваген Гольф д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Грушевського в м. Василькові Київської області, маючи намір здійснити лівий поворот на вулицю Декабристів не виконала вимоги п. 9.2 ПДР України , а саме при зміні напрямку руху вліво не включила відповідний покажчик повороту ліворуч, порушуючи вимоги п. 10.4 ПДР України, а саме не дала дорогу автомобілю ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, та яким на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_2 та який рухався по вулиці Грушевського в напрямку вул. Фрунзе, геометрично не змінюючи напрямку руху, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, та їх пошкодження.
На місці ДТП працівниками відділення ДАІ Васильківського району при УДАІ ГУМУС України в Київській області був складений протокол огляду, схема дорожньо-транспортної пригоди та протокол про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_3 п.10.4 ПДР.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2008 року ОСОБА_3 було звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України за відсутністю складу правопорушення.
За скаргою ОСОБА_2 головою апеляційного суду Київської області постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2008 року була скасована як незаконна, а матеріали повернуті до того ж суду для повторного розгляду.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2008 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КпАП України, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з тим, що сплинув строк, передбачений ст. 38 КпАП України, протягом якого можна вирішувати питання про накладення адміністративного стягнення.
8 грудня 2008 року апеляційним судом Київської області за скаргою ОСОБА_3 вище вказана постанова Васильківського міськрайонного суду була переглянута та залишена без змін як законна та обґрунтована.
Відповідно до вказаної постанови, що ухвалена в порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення встановлений факт наявності вини відповідачки ОСОБА_3
Вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення пов'язаного з вказаною ДТП не встановлено. Дана постанова Васильківського міськрайонного суду набрала законної сили.
Стаття 61 ЦПК України окреслює підстави звільнення від доказування. Відповідно до п. 4 указаної статті вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мати місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, та визнаючи також винним у вказаній ДТП ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовував вказаний висновок порушення ОСОБА_2 п.12.3 ПДР України, та при цьому посилався на висновок судово-технічної експертизи №3857 від 31 липня 2009 року.
Однак вказаний висновок суду є помилковим, оскільки в п.1 висновку експертизи зазначено, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути даного зіткнення з автомобілем Фольксваген шляхом застосування екстреного гальмування, якщо в момент виникнення небезпеки для його руху керований ним автомобіль ВАЗ знаходився на відстані менше 17 м. від даного зіткнення.
Як пояснив при апеляційному розгляді вказаної справи сам автомобіль Фольксваген ОСОБА_2 побачив за 30 метрів як такий, що їхав по зустрічній смузі руху, однак момент зміни водієм ОСОБА_3 направлення руху вліво та виникнення у нього перешкоди він помітив лише за 5-7 метрів. Інших даних про момент виникнення для водія ВАЗ-2107 перешкоди в русі ні в матеріалах справи про адміністративне право порушення, ні в цивільній справі не має.
Таким чином колегія суддів вважає, що відповідач у справі ОСОБА_2 довів відсутність його вини у зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження тому і підстав для застосування норм ст.. 1188 ЦК України у суду першої інстанції не було.
Оскільки Постановою Васильківського міськрайонного суду від 05 червня 2008 року ОСОБА_3 визнана винною у порушенні п.10.4 ПДР України, її звільнено від адміністративної відповідальності з нереабілітуючих обставин, тому саме вона повинна відшкодовувати позивачці ОСОБА_1 як власнику спричинену матеріальну та моральну шкоду, що передбачено ст. ст. 22,23,1166,1167 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що позивачка у справі ОСОБА_1, звертаючись із вказаним позовом, та обґрунтовуючи свої вимоги, довела розмір спричиненої шкоди в сумі 11924, 35 грн., що підтверджується Звітом №05 від 04 січня 2008 року на суму 11477, 79 грн., ( а.с. 10 -15), квитанцією про сплату витрат за проведення авто товарознавчого дослідження на суму 400 грн., (ас. 28) 16,56 грн. за відправлення позивачкою телеграми відповідачці, 30 грн. за квитки за проїзд в м. Б.Церква експерта (ас. 28).
Колегія суддів належним доказом наданий позивачкою Звіт про оцінку автомобіля ВАЗ-2107, оскільки вказане дослідження проведено особою, яка має свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №450 від 25 березня 2002 року та не спростоване відповідачкою.
Колегія суддів вважає доведеними та обґрунтованими і позовні вимоги позивачки про стягнення 3000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, оскільки вказаний розмір визначений з врахуванням роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин вказаної справи.
Зокрема спричинення позивачці моральної шкоди колегія суддів визнає пошкодження належного позивачці транспортного засобу з вини відповідачки, та позбавлення таким, чином позивачку можливості використовувати належний їй транспортний засіб для перевезення її, членів сім'ї, що призвело до суттєвих змін в її життєдіяльності та змусило вживати додаткових зусиль та усунення вказаних негативних наслідків.
Підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_1 і понесені позивачкою судові витрати в розмірі 330 грн., оскільки вказані вимоги відповідають ст. 88 ЦПК України та підтверджені документально, зокрема квитанціями про оплату вказаних витрат (а.с 1,2,132,133).
Разом з тим вимоги відповідачки ОСОБА_3 не підтягають задоволенню, оскільки вони спростовуються наданими відповідачем ОСОБА_2 доказами про відсутність в його діях вини у пошкодження майна відповідачки.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22,23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 303, 307, 309,313-315 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити у повному обсягу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1Г924 грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, та 330 грн. судових витрат, а всього 15254 грн. 35 коп.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної під час ДТП відмовити у повному обсягу.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий: М.А.Яворський
Судді: Ю.О.Матвієнк
О.П. Коцюрба