Справа №  2-33

                                                                                                                        2011 р.

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     

11.03.2011  року                            Міловський   районний суд   Луганської   області

                      у складі головуючого судді                    Шовкуна В.О.,

                                             при секретарі                     Потапченко О.А.,

               за участі позивача                            ОСОБА_1,                              

  відповідача                    не з’явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу згідно договору позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовною заявою про стягнення боргу згідно договору позики.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що 15 березня 2010 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 20000 гривень. Договір було укладено згідно ст.. 1047 ЦК України у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики ОСОБА_2 власноруч написав розписку, яка підтверджує той факт, що нею було передано 20000 гривень. Строк повернення згідно укладеного договору визначено 30 березня 2010 року. Відповідач повернув лише 5 000 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, за невідомих суду обставин про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.  Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомлений про час і місце розгляду справи.  Так, про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 свідчить газета «Наша Газета»№ 30 (3303) від 01.03.2011 року. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує проти такого вирішення справи.   

11 березня 2011 року винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Позивача, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і  відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Якщо договором не встановлений строк повернення  позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена протягом тридцяти днів від дня пред’явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики  та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначенної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до розписки від 15.03.2010 року, відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму в розмірі 20000 гривень, яку зобов’язався повернути в строк до 30 березня 2010 року. (а.с. 4).

З вказаної суми відповідач ОСОБА_2 повернув Позивачу ОСОБА_1 лише 5000 гривень, даний факт підтвердила сама Позивач ОСОБА_1

Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що між сторонами було укладено договір позики зі строком який визначений у самому договорі, відповідачем умови договору не виконанні, тому суд вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу є законним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

          З відповідача ОСОБА_3 суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 150 гривень та витрати за інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду в сумі 120 гривень на підставі ст. 88 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу згідно договору позики задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу, згідно договору позики, в розмірі 15000 (п'ятнадцять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок та судового збору у сумі 150 (сто п’ятдесят) гривень 00 копійок.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: