АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 592/11                               Головуючий у  першій інстанції Далматова Г.А.

Категорія: 41                                        Суддя-доповідач апеляційного суду Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня  2011  р.                                                               м. Миколаїв       

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого: Данилової О.О.,

            суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Калашниковій А.М.,

за участю позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою                        

Державного підприємства

«Національна атомна  енергогенеруюча  компанія «Енергоатом»

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2010 р. за позовом

ОСОБА_3

до

Державного підприємства «Національна атомна  енергогенеруюча  компанія «Енергоатом» (далі – ДП «НАЕК «Енергоатом»)

про визнання права на приватизацію житла,

в с т а н о в и л а :

У червні 2008 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом» про визнання права на приватизацію житла.

          Позивачка зазначала, що рішенням відповідача № 208 від 20 вересня 2007 р. її сім’ї у складі чотирьох осіб було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Ця квартира була виділена додатково до раніше наданої  двокімнатної квартири АДРЕСА_2, яку її сім’я приватизувала. Однак, у приватизації однокімнатної квартири відповідач відмовляє.

          Посилаючись на те, що така відмова суперечить положенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі – Закон), позивачка просила визнати за нею право на приватизацію спірної квартири.

          Доповнивши в подальшому свої вимоги ОСОБА_3 просила визнати незаконною відмову відповідача у приватизації спірної квартири.

          В якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, до участі у справі залучено відділ приватизації комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та Южноукраїнську міську раду.

          Справа розглядалась судами неодноразово.

          Останнім рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2010 р. позов задоволено. Визнано відмову ДП НАЕК «Енергоатом» у праві на приватизацію ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 незаконною. Визнано  за ОСОБА_3 право на приватизацію додатково отриманої  вищезазначеної однокімнатної квартири.

          В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на те, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у  задоволені позову.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивачки, її представника, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону кожний громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлових чеків або з частковою доплатою один раз.

          Згідно з положеннями ст. 3 Закону безоплатна передача житла здійснюється із розрахунку: 21 кв.м загальної площі на кожного наймача та додатково 10 кв. м на сім’ю. Саме в таких межах громадяни мають право скористатися правом приватизувати житло в повному обсязі один раз, але використати таке право вони можуть повністю або частинами, в тому числі й при одержанні нового житла, якщо площі раніше отриманого житла не вистачало до норми.

           Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім’я  наймача безоплатно, наймачу та членам його сім’ї видаються житлові чеки, сума яких визначається  виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра, що передбачена  ч. 2 ст. 5 Закону.

Судом встановлено, що 21 листопада 2000 р. ОСОБА_7 та члени його сім’ї у складі чотирьох осіб, в тому числі позивачка, в результаті  приватизації  отримали  у  власність  у  рівних  частках  квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 кв.м.

          На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» Южноукраїнська АЕС позивачці на склад сім’ї чотири особи (чоловік ОСОБА_7 та повнолітні сини ОСОБА_9 та ОСОБА_6) було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні заяви позивачки про надання у власність цієї квартири на підставі Закону відповідачем відмовлено.

           З матеріалів справи вбачається,  що при приватизації раніше отриманої квартири позивачка та члени її сім’ї отримали у власність 52,2 кв.м замість 94 кв.м по нормі. Житлові чеки, отримані ними в порядку компенсації за недостатню  площу при  приватизації   першої квартири,  не були   використані а ні позивачкою, а ні членами її сім’ї  для приватизації житлового фонду, приватизації частки майна державних підприємств  чи земельного фонду.

Підтвердженням цього є довідки філії  Южноукраїнського відділення  № 8664 відкритого акціонерного   Державного ощадного банку України (а.с. 110-115)  через який,   відповідно до Положення про порядок відкриття  приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками, затвердженого  Постановою правління Національного банку України  № 179 від 27.04.2000 р.  могли бути здійснені операції за приватизаційними депозитними рахунками.   

Доказів, які б свідчили про  використання позивачкою та членами її сім’ї житлових чеків, отриманих в порядку компенсації за недостатню площу  при приватизації першої квартири відповідачем не надано.

          За таких обставин,  суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те,  що позивачка  та члени її сім’ї  не повністю використали право на безоплатну приватизацію житла, а тому обґрунтовано задовольнив позов, врахувавши також положення п. 2 ст. 5 Закону.

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність права позивачки на додаткову приватизацію спірної квартири суперечить наведеним обставинам, що правильно встановлені судом, та вимогам ст. ст.3, 5 Закону.

До того ж, рішенням Конституційного  суду України від 10 червня 2010 р.  у справі за  конституційним зверненням  громадянки ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону (справа № 1-38/2010  про безоплатну приватизацію житла) визнано, що приватизація  загальної площі  в кількох  квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною. Тобто, якщо площа займаної квартири (будинку) менша санітарної норми, то  громадянин України  має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири (будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є, або  частки майна державних підприємств, земельного фонду (ст. 4 Закону).

          З урахуванням викладеного, рішення суду ухвалено відповідно до  вимог матеріального й процесуального закону, а тому відсутні підстави для його скасування.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                                     у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна  енергогенеруюча  компанія «Енергоатом»  відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14  грудня 2010  року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

          Головуючий:

          Судді: