справа №2-1776/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кухтея Р.В.
при секретарі - Яблончук Л.Б.
з участю позивача- ОСОБА_1
відповідачів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача Луцької міської ради - Семенюка О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3. Луцької міської ради про визначення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове нерухоме майно , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про визначення розміру
частки у спільній сумісній власності - квартири АДРЕСА_1 та
визнання права власності на спадкове нерухоме майно. Свої позовні вимоги мотивує тим,
що вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності їй, чоловіку
ОСОБА_4 та синам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік ОСОБА_4
помер і після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем за законом 1/4 частини квартири є вона та
сини. Сини відмовились від своєї частики у спадщині у встановленому законом порядку.
При зверненні в нотаріальну контору, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки частки в праві спільної сумісної власності не визначені. Просить суд визначити, що померлому чоловіку ОСОБА_1 належить 1/4 частина квартири та визнати за нею право власності на спадкове майно - 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні позов визнали, згідні визнати право власності на спадкове майно за позивачем.
Представник відповідача Луцької міської ради в судовому засіданні позов визнав повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб
(співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Як вбачається з п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №283/8882, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Відповідно до ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,
2
якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти
спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має
подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов*язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17 грудня 2004 року (а.с.7).
Згідно свідоцтва про смерть від 21 липня 2006 року серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 25 січня 1975 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_1 (а.с.6).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від своєї частини спадщини після смерті Кулика М.П., що стверджується заявою про відмову від прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем Куликом М.П. на час відкриття спадщини і вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки не заявила відмову від неї.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виходячи з наступного розміру ідеальних часток співвласників, частка померлого Кулика М.П. у спільній сумісній власності - квартири № 60 по вул. Кравчука,4 в м. Луцьку становить 1/4 частини, а тому за Кулик Вірою Антонівною слід визнати право власності на спадкове майно - 1/4 частину квартири № 60 по вул. Кравчука,4 в м. Луцьку після смерті Кулика Михайла Петровича, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.355, 357,1268,1270 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити, що померлому Кулику Михайлу Петровичу належить 1/4 частина квартири № 60 в будинку № 4 по вул. Кравчука в м. Луцьку.
Визнати за Кулик Вірою Антонівною право власності на спадкове майно - 1/4 частину квартири № 60 в будинку №4 по вул. Кравчука в м. Луцьку, після смерті Кулика Михайла Петровича, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.