Справа №2-1346/07
РІШЕННЯ Іменем України
2007 року травня 08 дня місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Іщук Л.П., при секретарі Сухій Л.П., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4,
представників третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «СКФ Україна», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства «Луцький підшипниковий завод» про відшкодування шкоди, посилаючись на такі обставини.
З 1984 року працював на ВАТ «ЛПЗ», зокрема, з 23.09.1991 року по 01.10.2002 року термістом, зайнятим на обробці металовиробів у ваннах з розплавленими солями і ця робота відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» віднесена до списку №1 професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У 2004 році при оформленні документів для отримання пенсії у відділенні Пенсійного фонду України у м.Луцьку дізнався, що весь період роботи на даній посаді не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» до пільгового стажу може бути зарахований лише п'ятирічний період, що передує атестації робочих місць на підприємстві.
Вважає, що атестація робочого місця терміста на ВАТ «ЛПЗ» проведена несвоєчасно, оскільки наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення, яким зобов'язано атестаційну комісію проводити атестацію робочих місць у строки, передбачені колективним договором, виданий директором заводу 20.10.1993 року, а атестація робочого місця терміста на ваннах з розплавленими солями, на якій він працював, проведена 12.08.1998 року, внаслідок чого в пільговий стаж зараховано період з 12.08.1993 року по 12.08.1998 року та стаж, який передував виданню Постанови КМУ «
2
Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», тобто з 23.09.1991 року по 01.08.1992 року. А період з 01.08.1992 року по 12.08.1993 року не було зараховано в пільговий стаж, як вважає позивач, з вини відповідача в зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації.
На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, спричинену невиплатою надбавок до пенсії внаслідок незарахування в стаж роботи періоду з 01.08.1992 року по 12.08.1993 року в розмірі 1427,47 грн. і моральну шкоду в розмірі 1500 гривень, завдану неправомірними діями відповідача, яка полягає у моральних стражданнях, викликаних очікуванням проведення атестації і неможливістю отримати надбавку до пенсії.
Під час розгляду справи відкрите акціонерне товариство «Луцький підшипниковий завод» перейменоване рішенням загальних зборів акціонерів з відкритого акціонерного товариства «Луцький підшипниковий завод» у відкрите акціонерне товариство «СКФ Україна».
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у заяві. Додатково суду пояснив, що пільгова пенсія йому призначена з 26.02.2004 року, з 01.05.2006 року його звільнено з посади терміста ВАТ «ЛПЗ» за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію. Крім того, відповідач 05.09.2003 року видав наказ №201-к «Про внесення змін у трудову книжку», згідно якого ОСОБА_1 час роботи з 23.09.1991 року по 01.10.2002 року рахувати як роботу термістом, зайнятим на обробці металовиробів у ваннах з розплавленими солями. Але відділення Пенсійного фонду України у м.Луцьку не вважає даний наказ підставою для зарахування цього періоду роботи у пільговий стаж.
Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що завод, хоча і провів атестацію із запізненням, але виправив помилку видавши наказ про зарахування до пільгового стажу позивача всього періоду роботи з 23.09.1991 року по 01.10.2002 року на обробці металовиробів у ваннах з розплавленими солями.
Представники третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку ОСОБА_2 ОСОБА_3 суду пояснили, що відповідно до закону позивачу зараховано лише той період роботи, що дає право на пільгову пенсію, який підтверджений відповідною довідкою відповідача та результатами атестації.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено з пояснень сторін, записів у трудовій книжці позивача, з наказу №201-к від 05.09.2003 року та наданих відповідачем управлінню Пенсійного фонду України у м.Луцьку 26.02.2004 року подання та документів про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 23 вересня 1991 року до 1 жовтня 2002 року термістом, зайнятим на обробці металовиробів у ваннах з розплавленими солями, і згідно з постановою KM України „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" ця робота відноситься до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Також встановлено, що відповідачем атестація робочих місць на підставі постанови KM України від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» проведена лише 12.08.1998 року, хоч наказ про її проведення був виданий відповідачем 20.10.1993 року.
При призначенні у 2004 році пенсії на пільгових умовах позивачеві управлінням Пенсійного фонду України у м.Луцьку зараховано до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 12.08.1993 року по 12.08.1998
3
року та період роботи, який передував виданню постанови КМУ „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", а саме з 23.09.1991 року по 01.08.1992 року. Тобто, період роботи з 01.08.1992 року по 12.08.1993 року не був зарахований у пільговий стаж.
Як вбачається з пояснень позивача, про незарахування у пільговий стаж даного періоду роботи йому стало відомо у 2004 році при призначенні пенсії на пільгових умовах, однак, рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням ( перерахунком ) та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку, позивач не оскаржував і не вимагав включити у пільговий стаж період роботи з 01.08.1992 року по 12.08.1993 року.
Отже, вимоги позивача про відшкодування йому відповідачем матеріальної і моральної шкоди, завданої невиплатою надбавок до пенсії, безпідставні, так як позивач не звернувся у визначеному законом порядку до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для підтвердження періоду роботи, який не був йому зарахований до пільгового стажу.
Керуючись ст.ст. 8,10,11, 58, 59,60,213,215, 218 ЦПК України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови КМУ „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «СКФ Україна», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.