Справа №1-306/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді Гулак Н.А.

при секретарі Артемчук І.О.

з участю прокурора Раздобарова П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карпівці Чуднівського району, Житомирської області, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, не одруженого, дітей не має, військовослужбовця строкової служби військової частини А 2986, на посаді «водія-хіміка», військове звання «солдат», призваний на строкову військову службу Чуднівсько – Любарським ОРВК 18 листопада 2009 року, раніше не судимий,

в скоєнні злочину, передбаченого статтею 406 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 18 годині 30 хвилин 12 грудня 2010 року солдат ОСОБА_1 у спальному приміщенні батальйону мобільного вузла зв’язку військової частини А1735, всупереч вимог ст.ст. 3, 21, 28 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, маючи на меті продемонструвати свою уявну перевагу, принизити особисту честь і гідність та спричинити фізичний біль солдату ОСОБА_2, наказав останньому застелити його (ОСОБА_1) ліжко, а коли той відмовився, умисно наніс йому (ОСОБА_2) один сильний удар кулаком правої руки в область грудної клітки, заподіявши ОСОБА_2 синець на передній поверхні грудної клітки, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров’я.

Підсудний в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав та пояснив, що що призваний на строкову військову службу Чуднівсько–Любарським ОРВК 18 листопада 2009 року і того ж дня направлений для її подальшого проходження до військової частини А2986 у м.Новоград-Волинський. З початку листопада 2010 року проходить строкову військову службу у військовій частині А1735. Разом із ним в одному підрозділі у в/ч А1735 проходить строкову військову службу солдат ОСОБА_2, що призивався пізніше за нього і не являється його підлеглим. 12 грудня 2010 року близько 18.30 години у спальному приміщенні батальйону мобільного вузла зв’язку проснувшись, він почув, що молодший сержант ОСОБА_3 сказав солдату ОСОБА_2 застелити ліжко ОСОБА_3, а ОСОБА_2, в свою чергу, застелив його (ОСОБА_3) ліжко. Побачивши, що ОСОБА_2 застеляє ліжко ОСОБА_3, він сказав ОСОБА_2 застелити його ліжко та пішов курити. Повернувшись приблизно через 5 хвилин побачив, що його ліжко не застелене, а солдат ОСОБА_2 лежить на своєму ліжку, яке знаходиться на другому ярусі, підійшов до нього та запитав чому він не заправив його ліжко, на що останній відповів, що йому наказали лягти, що він і зробив. Після цього він, враховуючи, що ОСОБА_2 являється військовослужбовцем пізнішого періоду призову на строкову військову службу, наніс ОСОБА_2 удар правою рукою у груди за те, що той не виконав його (ОСОБА_1) вказівки про заправляння ліжка, як військовослужбовця, який прослужив більше ніж ОСОБА_2 Розкаявся у вчиненому, запевняв суд, що більше такого не повториться та просив не карати його суворо.

У зв’язку з неоспорюванням підсудним фактичних обставин справи, за згодою учасників судового процесу, постановою суду було встановлено скорочений порядок розгляду справи.

Вина підсудного у скоєнні злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом відтворення обставин та обстановки події за участю підсудного,  згідно з яким останній розповів та детально на місці показав обстановку та обставини вчиненого ним злочину (а.с. 62); протоколом огляду місця події за участю підсудного, в якому описується як, де та коли ОСОБА_1 наніс удар ОСОБА_2, а також явкою з повинною, в якій ОСОБА_1 вказує, що 12 грудня 2010 року близько 18 години, будучи незадоволеним тим, що солдат строкової служби ОСОБА_2, який призивався на строкову військову службу пізніше за нього (ОСОБА_1), не заправив його ліжко, за що він (ОСОБА_1) наніс йому удар кулаком правої руки у грудну клітку (а.с. 27-29, 26); протоколом огляду місця події за участю потерпілого, в якому описується як саме і де ОСОБА_1 наніс йому удар (а.с. 30-31); висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 виявлено синець на передній поверхні грудної клітки, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров’я, утворився від дії тупого твердого предмету можливо за обставин та в терміни, що вказані в постанові про призначення експертизи (а.с.75).

Виходячи з наведеного суд вважає вину підсудного у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження доведеною та кваліфікує його  дії за ст. 406 ч. 2 КК України, так як він порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Суд вважає, що обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є з’явлення із зізнанням, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного в ході досудового та судового слідства не встановлено.

Підсудний за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має молодий вік, потерпілий не має претензій до підсудного.

Враховуючи всі обставини справи та враховуючи помякшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, приймаючи до уваги те, що покарання не тільки є карою за вчинений злочин, але й має мету виховного характеру, суд вважає за можливе визначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 60, 69  КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді  4 місяців арешту.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого у вигляді нагляду командування військової частини залишити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту  його проголошення.

Суддя                                                                                   Н. А. Гулак