П о с т а н о в а
І м е н е м У к р а ї н и
Справа № 2а-367/2011
16 лютого 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Судді - Овчаренко Н.Г.
При секретареві - Волошиній Л.Л.
розглянувши у письмовому проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18.12.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить поновити пропущений строку для звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, і проводити відповідні виплати в майбутньому.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачці як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачці за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.
В судове засідання позивачка не з’явилася, просить слухати справу у її відсутність, на позові наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явився. В наданих письмових запереченнях просили розгляд справи проводити без участі представника Управління, позов не визнали у повному обсязі та просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на пропуск позивачем строку для звернення до суду. Також в письмових запереченнях зазначили, що були внесені відповідні зміни до Законів України, якими регулювалися спірні правовідносини та з 01.01.2008 року позивачу нараховується та виплачується надбавка до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Крім того посилались на неврегульованість законодавства в частині виплат дітям війни, передбачених в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо інше не встановлено, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. ( ч.2 ст. 99 КАС України )
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачка посилається на те, що відповідач не повідомив її про належні їй виплати як дитині війни. Крім того, протягом року неодноразово змінювався порядок розгляду позовів дітей війни, а відповідно і змінювалися строки звернення до суду, що і призвело до пропуску строку звернення до суду.
Згідно ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Тобто всі нормативні акти оприлюднюються та є загальнодоступними.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року N 2195-IV набрав чинності з 1 січня 2006 року, офіційно опублікований: у «Урядовому кур'єрі», 2004, 12, 22.12.2004 N 244; «Президентському віснику», 2004, 12, 24.12.2004 N 60; «Голосі України», 2004, 12, 28.12.2004 N 247; «Офіційному віснику України», 2004, N 50 (31.12.2004), ст. 3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, N 4 (28.01.2005), ст. 94.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду також оприлюднюються у встановленому порядку.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року за № 2154-VІ зупинення дії статті 6 Закону України N 2195-ІV на 2010 рік передбачено не було.
Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до його пенсії.
Крім того, виходячи зі змісту ст.104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.
А тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати пенсій у зазначених розмірах задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року, статтями 99, 158-164, 183-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 18.06.2010 року по 16.02.2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 18.06.2010 року по 16.02.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Н.Г.Овчаренко