Справа № 2-1834/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

14.03.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд   Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді:             Шестакової З.С.

при секретарі:                          Пометій Є.Т.

за участю позивача:                ОСОБА_1,

представника позивача:         ОСОБА_2,

представників відповідачів:  Яремчук Л.В., Ткачука Ю.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Нікополі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Ліс Плюс”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Нікополі про стягнення суми моральної шкоди, суд

                                                              встановив:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просив стягнути з Приватного Підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Ліс Плюс” (далі –ПП ВКФ „Ліс Плюс”), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Нікополі (далі –Фонд соцстраху) на його користь моральну шкоду в  розмірі 353 160 грн. у зв’язку з нещасним випадком на виробництві 07 серпня 2007 року.

          Свої вимоги мотивує тим, що він з 16 травня 2005 року знаходився в трудових відносинах з ПП ВКФ „Ліс Плюс”, де працював на посаді столяра.

07 серпня 2007 року під час роботи на підприємстві при виконанні своїх трудових обов’язків фрезерування камелій, при подачі, заготовка відлетіла назад і потягла за собою руку, що привело до травматичної ампутації чотирьох пальців лівої кісті.    

Вина підприємства в заподіянні шкоди його здоров’ю доведена актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 10 серпня 2007 року та актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 07.08.2007 о 22-20 на ПП ВКФ „Ліс Плюс” форми Н-5 від 10 серпня 2007 року.

У результаті заподіяння травми 24 жовтня 2007 року йому була встановлена третя група інвалідності та стійка втрата працездатності на 50 %, про що свідчить довідка МСЕК.

          Позивач вважає, що в зв’язку з заподіянням шкоди його здоров’ю, пов’язаної з виробництвом, відповідачі  зобов’язані відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду.

          Через отриману травму значно погіршився стан його здоров’я, на протязі всього часу він відчуває фізичну біль, дискомфорт, постійно вимушений проходити курс лікування. Нещасний випадок та його наслідки призвели до тяжких фізичних і моральних страждань позивача, порушили нормальні життєві зв’язки і вимагають додаткових зусиль для організації життя; вплинули на реалізацію його намірів та бажань. Він позбавлений можливості нормально виконувати фізичну роботу по дому, повністю приділяти увагу сім’ї та дітям, а також виконувати свої виробничі обов’язки. Факт нанесення йому моральної шкоди підтверджується висновком спеціаліста № 6386 Миколаївського відділення Одеського НДІ судових експертиз О.М. Болтян від 04.10.2008 р.

          ОСОБА_1 оцінює моральну шкоду в розмірі 353 160 грн., та просить суд стягнути її солідарно з відповідачів одноразово цілою сумою.

          У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ПП ВКФ „Ліс Плюс” у судовому засіданні підтвердила факт нещасного випадку на виробництві, що стався 07 серпня 2007 року з позивачем під час його роботи. За даним фактом були складені акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 10 серпня 2007 року та акт спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 07.08.2007 о 22-20 на ПП ВКФ „Ліс Плюс” форми Н-5 від 10 серпня 2007 року. На думку представника ПП ВКФ „Ліс Плюс” моральну шкоду ОСОБА_1 повинен відшкодувати Фонд соцстраху. Просила суд в позові позивачу до ПП ВКФ „Ліс Плюс” відмовити.

Представник Фонду соцстраху позовні вимоги не визнав та суду показав, що Фонд соцстраху не має законних підстав на відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, оскільки на момент коли стався нещасний випадок  п. 10 Закону України від 23.02.2007 № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” ч. 3 ст. 34 Закону було виключено. Тому моральну шкоду ОСОБА_1 повинно відшкодувати підприємство ПП ВКФ „Ліс Плюс”, з вини якого стався нещасний випадок з позивачем.

          Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Як встановлено судом і не заперечувалося представником відповідача ПП ВКФ „Ліс Плюс”, дійсно позивач ОСОБА_1, знаходився у трудових відносинах з ПП ВКФ „Ліс Плюс”. 07 серпня 2007 року під час роботи на підприємстві при виконанні позивачем своїх трудових обов’язків фрезерування камелій, при подачі, заготовка відлетіла назад і потягла за собою руку, що привело до травматичної ампутації чотирьох пальців лівої кісті.    

Згідно акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 07.08.2007 о 22-20 на ПП ВКФ „Ліс Плюс” форми Н-5 від 10 серпня 2007 року, причинами нещасного випадку є порушення посадових обов’язків та неякісне проведення інструктажів з охорони праці, допуск до роботи без навчання столяра ОСОБА_1

Факт заподіяння шкоди здоров’ю позивача також доведена актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 10 серпня 2007 року.

У результаті заподіяння травми 24 жовтня 2007 року ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності та стійка втрата працездатності на 50 %, що підтверджується  довідкою МСЕК.

Згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Ст. 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником  або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз’яснень п. 13 Постанови ПВС України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами від 25.05.2001), відповідно до ст. 273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року № 717-V втратили чинність положення статей 21, 28, 34 цього Закону щодо обов’язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду (ці зміни набули чинності з 30.03.2007).      

Оскільки на час встановлення ОСОБА_1 втрати професійної працездатності законом України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” уже не було передбачено обов’язку Фонду соцстраху відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодувати роботодавець згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України. А в позові до Фонду соцстраху необхідно відмовити.

         Моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1 полягає в наступному.

Позивач отримав травматичну ампутацію чотирьох пальців лівої кісті. Змушений тривалий час проходити лікування. Нещасний випадок та його наслідки призвели до тяжких фізичних і моральних страждань позивача, порушили нормальні життєві зв’язки і вимагають додаткових зусиль для організації життя; вплинули на реалізацію його намірів та бажань. Він позбавлений можливості нормально виконувати фізичну роботу по дому, повністю приділяти увагу сім’ї та дітям, а також виконувати свої виробничі обов’язки.

          Виходячи з характеру протиправних дій підприємства, у трудових правовідносинах з яким знаходиться позивач; фізичного болю і щиросердечних страждань, перенесених ОСОБА_1; погіршення здатностей позивача і позбавлення його можливості в їхній реалізації, - суд, з огляду на вимоги розумності і справедливості, дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПП ВКФ „Ліс Плюс” повинний складати 30 000 грн.

          Згідно із ст. 88 ЦПК України з ПП ВКФ „Ліс Плюс” підлягають стягненню судові витрати на користь держави.  

Керуючись ст.ст. 10,11,14,15,88,212-215,218 ЦПК, 237-1 КЗпП України, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року № 717-V, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

1.          Відмовити ОСОБА_1 в позові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Нікополі про стягнення суми моральної шкоди.

2.          Стягнути з Приватного Підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Ліс Плюс” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Стягнути з Приватного Підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Ліс Плюс” на користь держави судовий збір 8,5 грн. (вісім грн. п’ятдесят коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.                                                             

Суддя:З. С. Шестакова