Справа № 22-566/2007 р                               головуючий у 1 інстанції - Боймиструк С.В.

доповідач - Григоренко М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

31 травня 2007 року                                                        м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Собіни І.М.,

суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В., при секретареві Колесовій Л.В., за участю представника відповідача СП "Мехагробуд" Тимощука Ю.А., третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2., його представника ОСОБА_4., представника третьої особи на стороні відповідача Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" Дякової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 19 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до СП "Мехагробуд", третьої особи на стороні відповідача Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", ОСОБА_2, КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", третьої особи приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3. про визнання недійсним протоколу зборів засновників від 03 вересня 2004 року СП "Мехагробуд" про визнання недійсним договору дарування квартири, про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Рівненського міського суду від 19 березня 2007 року позов ОСОБА_1задоволено частково.

Визнано недійсним протокол зборів засновників від 03 вересня 2004 року СП "Мехагробуд" в частині розподілу АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 укладений між СП "Мехагробуд" та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського

нотаріального округу ОСОБА_3. 26 жовтня 2004 року та зареєстрованим в реєстрі під №7257.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Вважаючи рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач ОСОБА_2. в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не врахував, що будинок, в якому знаходиться спірна квартира, є гуртожитком для малосімейних, отже право користування на дану квартиру виникає та припиняється не на умовах договору найму, а випливає із трудових правовідносин користувача із власником житла, в зв'язку із чим просить оскаржуване рішення скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В ході апеляційного розгляду даної цивільної справи ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали повністю і дали пояснення, які збігаються із змістом самої апеляційної скарги.

Представник відповідача заявив, що на його думку рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконне, оскільки договір дарування спірної квартири було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, а позивач не має ніякого права на цю квартиру, оскільки в 1998 році її сім'ї була виділена інша квартира.

Представник третьої особи на стороні відповідача Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" заявила, що рішення суду першої інстанції вважає правильним.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений в праві користування ним інакше як з підстав і в порядку передбаченим законом.

Відповідно до копії рішення Рівненської міської Ради народних депутатів від 3 жовтня 1984 року ( а.с. 53) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, було прийнято в експлуатацію як житловий будинок для малосімейних, замовником якого був Рівненський ПМК -1 облміжколгоспбуду.

З долученої до матеріалів справи ксерокопії паспорта позивача ОСОБА_1( а.с. 6) видно, що остання з 10 грудня 1984 року прописана за адресою: м. АДРЕСА_1.

Визнаючи недійсним протокол зборів засновників від 03 вересня 2004 року СП "Мехагробуд" в частині розподілу АДРЕСА_1ОСОБА_2 та договір дарування квартири цієї ж квартири укладений між СП "Мехагробуд" та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами так і не було надано будь-яких доказів того, що позивач коли-небудь брала на себе зобов'язання про виселення з спірної квартири у зв'язку із наданням іншого житла.

Частина 1 статті 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приймаючи до уваги, що позивач на законних підставах в 1984 році вселилась в спірну квартиру і в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачами так і не було надано будь-яких доказів того, що позивач коли-небудь брала на себе зобов'язання про звільнення спірної квартири у зв'язку із отриманням іншого житла, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що рішення зборів засновників від 03 вересня 2004 року СП "Мехагробуд", в частині розподілу АДРЕСА_1ОСОБА_2 та договір дарування цієї квартири, укладений між СП "Мехагробуд" та ОСОБА_2, суперечать вимогам статті 47 Конституції України, статей 9, 55 ЖК України і пункту 62 Правил обліку громадян потребуючих поліпшення житлових умов, в зв'язку із чим, на підставі ст. ст. 215-216 ЦК України, правильно визнав недійсним договір дарування вищевказаної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 26 жовтня 2004 року та зареєстрованим в реєстрі під №7257.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини, якими обґрунтовувались вимоги позивача, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 19 березня 2007 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 19 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду і рішення суду першої інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.