Справа №  1-34/11           

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                   03 лютого 2011  року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                     Каліновської В.С.

за участі секретаря           Лунь О.В.

прокурора Турчинської О.Є.   

захисника ОСОБА_1

потерпілих  ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, гр. України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, судимого Луцьким міським судом:

-          28 жовтня 1987 року за ст. 141 ч.2 КК України ( в ред.. 1960р.) на 2 роки  позбавлення волі з конфіскацією майна;

-          25 листопада 1991 року за ст.ст. 102, 81 ч.3, 89 ч.1, 140 ч. 2, 140 ч.3, 42 КК України( в ред.. 1960 р.)  на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 18 червня 1994 року після відбуття покарання;

-          28 грудня 1994 року за ст. 140 ч.3 КК України ( в ред. 1960 р.) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27.01.1995 р. вирок суду змінено, визнано вважати засудженим за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України ( в ред. 1960 р.) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 16 березня 1999 року після відбуття покарання;

-          26 серпня 1999 року за ст. 141 ч.2 КК України ( в ред.. 1960 р.) на 2 роки позбавлення волі; звільненого 28 квітня 2001 року після відбуття покарання;

-          06 лютого 2003 року за ст.ст. 196-1 ч.2, 222 ч.1, 185 ч.3, 190 ч.1, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільненого 29 грудня 2005 року після відбуття покарання;

-          09 серпня 2006 року за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі

без постійного місця проживання,-

- у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2КК України;

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Епізод 1. ОСОБА_4 04 травня 2010 року, приблизно в 23 год.,  повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  знаходячись в  квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим,  що гр. ОСОБА_3 спала, з кишені її спортивних штанів таємно викрав  гроші в сумі 700 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду.

          Епізод 2 Крім того, він же, 01 червня 2010 року, повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість, знаходячись в квартирі  АДРЕСА_2,  шляхом обману, що виразилось в повідомленні неправдивої інформації щодо тимчасового користування мобільним телефоном та    використовуючи дружні з гр. ОСОБА_5 взаємовідносини та близькі стосунки, заволодів належним останній мобільним телефоном «Нокіа 6267», вартістю 300 грн., з карткою пам’яті, вартістю 100 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 400 грн.

          Епізод 3 Крім того, він же, 12 червня 2010 року, приблизно в 16 год., повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_2,  з кухонного столу відкрито викрав мобільний телефон « Нокіа 2760», вартістю 1000 грн. з сім-карткою оператора МТС, вартістю 5 грн., який незважаючи на вимогу гр.. ОСОБА_2 та з метою утримання викраденого майна, погрожуючи застосуванням до останньої  фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров»я та виразилось в утриманні її ззаду рукою за плечі, залякуючи її таким чином, не повернув даний телефон, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1009 грн.

Підсудний свою вину у вчиненому не визнав.

Вина підсудного в інкримінованих йому діяннях повністю підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

По 1-ому епізоду

Потерпіла  ОСОБА_3 пояснила, що після вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в квартирі знайомого ОСОБА_6, спала. Проснувшись приблизно в 23 год., виявила, що з бокової кишені штанів, в яких вона спала, зникло 700 грн.. Підозра зразу ж впала на підсудного, оскільки він був замічений і раніше у вчиненні крадіжок. Вона попросила підсудного повернути гроші, показати кишені. Він гроші не повернув, кишені вивернув, як вийшов з ванної кімнати, зняти туфлі і шкарпетки на її вимогу відмовився і втік з квартири. Перед тим, вона ходила з ОСОБА_4 в магазин купляти спиртне і продукти, де він бачив в неї гроші.

Такі ж покази потерпіла дала в ході очної ставки з підсудним згідно протоколу ( а.с.22).

Підсудний показав, що  дійсно в квартирі ОСОБА_6 після розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ним, ОСОБА_3 пішла спати в кімнату. Коли прокинулась, то пред’явила претензії до нього, що він в неї викрав гроші. Він також ходив  з нею в магазин за продуктами, де розплачувалась ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтвердили факт розпиття спиртних напоїв, за які розраховувалась  ОСОБА_3, з потерпілою і візуально тоді знайомим ОСОБА_4  в квартирі  ОСОБА_6, а також ту обставину, що потерпіла спала в кімнаті, а прокинувшись, повідомила, що з кишені штанів зникли гроші.

Крім того, свідок ОСОБА_8 ствердила, що потерпіла ОСОБА_3 зразу ж пояснювала, що гроші зникли з бокової кишені на штанах, коли вона відпочивала. ОСОБА_4 декілька разів виходив з кухні, а один раз вона бачила, як він укривав ОСОБА_3 на ліжку, оскільки вона неодноразово проходила з ОСОБА_6 на балкон через вітальню, в якій спала ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 підтвердив покази в стадії досудового слідства ( а.с. 39) про те, що ОСОБА_4 декілька разів виходив з кухні, де всі розпивали спиртні напої, а свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні також показала, що бачила, як ОСОБА_4 виходив з кімнати, в якій спала ОСОБА_3

Показання підсудного про те, що в кімнату, де спала потерпіла, він не заходив, потерпіла зразу повідомила, що «пропало 500 грн., а не 700 грн.», спростовуються поясненнями потерпілої про те, що вона зразу ж повідомила, що в неї зникли гроші 500 грн. однією купюрою та решта - дрібними, а свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дали аналогічні покази в цій частині та показали, що потерпіла зразу ж вказала на підсудного, що він викрав гроші, вимагала, щоб він показав кишені свого одягу, від чого він відмовився, зайшов у ванну кімнату, після цього вивернув кишені, в яких грошей не виявилось, на вимогу потерпілої зняти взуття і шкарпетки знову відмовився і вийшов з квартири.

Крім того, підсудний визнав факт крадіжки грошових коштів в потерпілої ОСОБА_3 при проведенні очної ставки з потерпілою, підтвердивши повністю її пояснення про обставини події ( а.с.22), а також в ході відтворення обстановки та обставин події розповів  та показав коли і яким чином він таємно викрав гроші потерпілої, що зафіксовано протоколом ( а.с. 23-24).

Показання підсудного ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що він при даному відтворенні тільки показував, а пояснень не давав спростовуються показами свідка ОСОБА_9 –працівника міліції, який проводив дане  відтворення про те, що при проведенні відтворення ОСОБА_4 давав добровільно детальні і послідовні пояснення з приводу викрадення ним грошових коштів в ОСОБА_3, підписував протокол, зауважень не поступало.

Покази свідка ОСОБА_9 підтверджуються протоколом відтворення та іншими доказами по справі. Тому суд бере їх до уваги.

Крім того, в ході огляду місця події 12 червня 2010 року була оглянута потерпіла ОСОБА_3  і встановлено, що  на штанах, в яких остання була одягнута, має місце накладна кишеня, з якої, як стверджує потерпіла були викрадені грошові кошти, що зафіксовано протоколом ( а.с. 7-8).

По 2-ому епізоду

Потерпіла ОСОБА_5 в стадії досудового слідства ( а.с. 125) пояснила, що 01 червня 2010 року, перебуваючи в її квартирі, ОСОБА_4 взяв, належний їй мобільний телефон. На її прохання повернути телефон, ОСОБА_4 сказав, що покористується ним і поверне, на що вона погодилась. Однак, в подальшому, на її вимогу телефон не повернув.

Такі ж пояснення потерпіла дала і при проведенні очної ставки з підсудним  в стадії досудового слідства, а підсудний повністю підтвердив пояснення потерпілої ОСОБА_5 про обставини події,  що підтверджується протоколом ( а.с.128-129), а крім того, звернувся в Луцький МВВС з явкою з повинною                ( а.с. 120), в якій зазначені ті ж обставини незаконного заволодіння ним мобільним телефоном, належним ОСОБА_5

В судовому засіданні підсудний підтвердив факт близьких стосунків з ОСОБА_5 в період заволодіння телефоном згідно пред’явленого обвинувачення.

По 3-ому епізоду

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона, ОСОБА_5 і співмешканець останньої розпивали спиртні напої в квартирі ОСОБА_5 З балкону побачили ОСОБА_4 Вона лягла спати. Прокинувшись, в кухні біля столу, на якому залишила свій мобільний телефон, стояв ОСОБА_4, тримаючи в руках її телефон. Він положив руку на її плече до шиї і сказав, що вона цей телефон ніколи не побачить; вона перелякалась, бо подумала, що він її вдарить, тому сама не забрала телефон, а крикнула до ОСОБА_10, щоб він забрав в ОСОБА_4 її телефон. ОСОБА_10 побіг за останнім, але ОСОБА_4 втік. В подальшому ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції, які вилучили в нього викрадений телефон.

Такі ж пояснення про обставини події потерпіла  ОСОБА_2 дала і в ході  відтворення обстановки та обставин події згідно протоколу ( а.с.105-107) та при проведенні очної ставки з підсудним ( а.с. 68-69).

Підсудний показав, що він дійсно 12 червня 2010 року вранці був в квартирі ОСОБА_5 Він, перебуваючи в кухні, положив руку на плече потерпілої ОСОБА_2 і сказав, що вона не побачить більше телефон, якщо буде так його залишати. Працівники міліції вилучили в нього телефон, належний потерпілій.

Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_5 в стадії  досудового слідства ( а.с.55) підтвердили факт розпиття ними з потерпілою в  квартирі ОСОБА_5 алкогольних напоїв, після чого потерпіла лягла відпочивати і прийшов ОСОБА_4 Крім того, свідок ОСОБА_5 показала, що вона відлучилась з кухні. Коли знову зайшла в кімнату, то потерпіла плакала і повідомила, що ОСОБА_4 викрав її телефон. ОСОБА_4 в цей час знаходився в квартирі. Потім вона викликала працівників міліції.

Свідок ОСОБА_10 показав, що перебуваючи на балконі почув крик потерпілої «ОСОБА_9 забери в нього  мій мобільний телефон». Він зупинив ОСОБА_4 біля вхідних дверей і сказав, щоб він повернув телефон, належний потерпілій, на що останній повідомив, що телефон лежить на ліжку і вийшов з квартири. Телефон в квартирі вони не знайшли. Останній раз телефон потерпілої  він бачив в кухні, на столі.

Такі ж  покази свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 дали і в ході проведення очних ставок з підсудним в стадії досудового слідства, що підтверджується протоколами ( відповідно а.с. 68-69, 66-67).

Аналогічні з свідком ОСОБА_10 покази про обставини події дав малолітній свідок ОСОБА_11 в стадії досудового слідства ( а.с.72).

Показання підсудного в судовому засіданні про те, що в його присутності потерпіла знайшла  свій телефон під подушкою в спальні; вилучений в нього телефон, належний потерпілій, ОСОБА_10 передав працівникам міліції в службовому автомобілі , а вони положили телефон в кишеню його одягу, спростовуються вищезазначеними доказами, зокрема, показами свідка ОСОБА_10 про те, що телефон на ліжку, на яке вказав підсудний ними не був знайдений, а вилучений в останнього.

Свідок ОСОБА_10, крім того, показав, що він дійсно перебував в службовому  автомобілі міліції, його запросили для  впізнання ОСОБА_4, але телефон потерпілої він працівникам міліції не передавав і не бачив, щоб працівник міліції ложив телефон в кишеню ОСОБА_4

Дані покази свідка ОСОБА_10 підтверджується протоколом  вилучення даного  телефону ( а.с.47).

Крім того, підсудний при відтворенні обстановки та обставин події відтворив обстановку викрадення телефону потерпілої, що підтверджується протоколом ( а.с.108-110).

Підсудний ОСОБА_4  неодноразово змінював свої покази по даному факту, зокрема, в судовому засіданні показав, що телефон потерпілої не викрадав, вона його знайшла  під подушкою в спальні; при проведенні очної ставки з потерпілою ОСОБА_2- що остання вийшовши з ним з квартири ОСОБА_5, передала йому свій телефон, щоб він продав його таксистам, а їй повернув гроші.

Дані покази підсудного нічим не підтверджуються, а спростовуються вищезазначеними доказами по справі.

Суд не бере до уваги і розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, покази підсудного про те, що він не викрадав майно, належне потерпілим: гроші в сумі 700 грн. ОСОБА_3, мобільний телефон  ОСОБА_2 та не заволодів телефоном ОСОБА_5 шляхом обману, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі.

Крім того, покази підсудного про те, що кримінальна справа стосовно нього сфабрикована працівниками міліції, тому що він не давав визнавальних показів; не читаючи, підписував  протоколи, щоб допомогти працівникам міліції підвищити відсоток розкриття злочинів; явку з повинною від 19 травня 2010 року по факту таємного викрадення грошей потерпілої ОСОБА_3 він не писав, оскільки був затриманий по адміністративній справі,- суд вважає надуманими і такими, що не заслуговують на увагу.

Слідчий ОСОБА_14., допитаний в якості свідка, ствердив, що ОСОБА_4 давав покази в стадії досудового слідства добровільно, тиск на нього не чинився і  з того приводу зауважень від нього не поступало; ОСОБА_4, підписуючи протоколи слідчих дій, детально вичитував їх.

Крім того, з матеріалів оглянутої в судовому засіданні адміністративної справи за № 3-3483/2010  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 згідно протоколу ( а.с.6) був затриманий 18 травня 2010 року в 14 год. 35 хв., звільнений 19 травня 2010 року в 10 год. 30 хв., що засвідчив своїм підписом, а явка з повинною                   ( а.с.13) написана ним 19 травня 2010 року в 14 год. 50 хв. - 15 год.

Свідок ОСОБА_12, який відбирав зазначену явку показав, що по заяві потерпілої ОСОБА_3 з приводу крадіжки ОСОБА_4, належних їй грошових коштів, він проводив оперативно-розшукові заходи по встановленню місця перебування ОСОБА_4, який був доставлений на опорний пункт, де ОСОБА_4 добровільно дав пояснення по факту  крадіжки грошей і звернувся з явкою з повинною по даному факту.

          Вина підсудного в інкримінованих йому діяннях підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:

-          протоколами огляду місця події ( а.с.48-49), а саме, обстановки квартири АДРЕСА_2; телефону, в якості речового доказу ( а.с. 87-91).

На думку суду, з обвинувачення підсудного по епізоду відкритого викрадення мобільного телефону, належного потерпілій ОСОБА_2, слід виключити таку кваліфікуючу ознаку, як застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров»я  потерпілої, оскільки досудовим слідством в цій частині обвинувачення, як в  постанові про  його пред’явлення, так і в обвинувальному висновку не обґрунтоване, об’єктивних доказів в підтвердження факту застосування підсудним насильства до потерпілої не добуто. Підсудний категорично заперечив дану обставину, а потерпіла, як в стадії досудового, так і судового слідства  пояснила, що вона не відчула фізичного болю, підсудний не тиснув, не утримував її.

Інших доказів не добуто і така можливість вичерпана.

Висновки суду ґрунтуються на тих поясненнях очевидців і учасників події, які послідовні  в своїй основі,детальні і не містять будь-яких істотних протиріч,доповнюють одне одного і узгоджуються між собою, а також з доказами по справі.

Оцінюючи всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив злочини, передбачені:

-          ст. 185 ч.2 КК України, оскільки він таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3, повторно;

-          ст. 186 ч.2 КК України, оскільки він відкрито викрав  майно гр. ОСОБА_2, повторно, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров»я  потерпілої;

-          ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він заволодів майном гр. ОСОБА_5 шляхом обману, повторно.

          Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 298 від 08 липня 2010 року ( а.с. 85) ОСОБА_4  в період скоєння інкримінованих йому дій виявляв та виявляє на даний час ознаки органічного емоційно-лабільного розладу змішаного ґенезу. Однак, за своїм психічним  станом  міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочини відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких,  особу підсудного, зокрема, що він хворіє.

Пом’якшуючих покарання підсудного обставин по справі суд не вбачає.

Обтяжуючою покарання підсудного обставиною справи є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння( по 1-му епізоду).

Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена, реально відбував покарання, на шлях виправлення не став, а знову неодноразово вчинив аналогічні злочини, не працює, задовільно характеризується, не має постійного місця проживання, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статей КК України, за якими він притягується до кримінальної відповідальності – позбавлення волі.

Речовий доказ, згідно ст. 81 КПК України: мобільний телефон «Нокіа 2760»з сім-карткою оператора «МТС»залишити за належністю володільцю –потерпілій ОСОБА_2

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

З а с у д и в :

    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання :

за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2        ( два) роки;

за ст. 186 ч.2  КК України у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири)роки;

за ст. 190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 1         ( один)  рік.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до відбування призначити покарання –позбавлення волі строком на 5( п’ять) років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 03 лютого 2011 року, зарахувавши в зазначений термін період його затримання і перебування під вартою з 13 червня 2010 року по 03 лютого 2011  року.

Запобіжний захід  до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній– тримання під вартою.

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа 2760»з сім-карткою оператора «МТС»залишити за належністю володільцю –потерпілій ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в зазначений термін з дня отримання копії вироку.

ГОЛОВУЮЧА :