АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Сєверова Є.С.
при секретарі – Литвинюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Татарбунарської міської ради Одеської області на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.09.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області, Татарбунарської районної ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради та визнання права власності на квартиру,-
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Татарбунарської міської ради Одеської області, Татарбунарської районної ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради та визнання права власності на квартиру.
Свої вимоги мотивував тим, що у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали його матір ОСОБА_2 із своїм чоловіком ОСОБА_3, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На прохання матері він з неповнолітньою донькою, переїхав проживати у м.Татарбунари. З 22 листопада 2006 року зареєстрований та проживає за указаною адресою. У травні 2007 року позивач звернувся до виконкому Татарбунарської міської ради з заявою про передачу квартири у власність, оскільки він не має власного житла та у відповідності із законом має право на приватизацію. Рішенням виконкому йому було відмовлено, вважаючи дії виконкому незаконними, позивач просив позов задовольнити. (а.с.5-6)
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.09.2010 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано за ОСОБА_1 та його донькою ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Одеської області. Зобов`язано ОСОБА_1 сплатити до бюджету Татарбунарської міської ради Одеської області вартість надлишку житлової площі у сумі 42 575,06 гривень. Стягнено з Татарбунарської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а.с.114-115).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Татарбунарська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з закриттям провадження по справі у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справ та не встановленням належного відповідача. (а.с.117-118)
_________________________
Головуючий по 1-й інстанції – ТимошенкоС.В. Справа №22ц-539/11
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія: 5
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Татарбунарської міської ради підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 вересня 2010 року не відповідає.
Суд, задовольняючи позов, виходив з того, що спірна квартира належить до комунальній власності , знаходиться у користуванні позивача з дочкою, вони мають право на приватизацію квартири, у зв’язку з чим, суд визнав за ними право власності.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Судом установлено, що рішенням 9-а сесії ХХІІІ скликання Татарбунарської районної ради народних депутатів від 28 липня 1999 року приміщення колишнього неврологічного відділення центральної районної лікарні АДРЕСА_1, яке заходилось в комунальній власності районної ради передано до комунальної власності Татарбунарської міської ради з послідуючим переобладнанням його під жилі квартири за кошти працівників райлікарні згідно списку.(а.с.76)
Рішенням 27 сесії ХХІІІ скликання Татарбунарської міської ради народних депутатів від 28 листопада 2000 року були прийняті до комунальної власності міської ради приміщення колишнього неврологічного відділення і частину ЛОР відділення центральної районної лікарні в АДРЕСА_1 з послідуючим переобладнанням їх під жилі квартири на кошти працівників райлікарні.(а.с.77)
На виконання зазначеного рішення була створена комісія з передачі приміщень лікарні на баланс місцевих рад. Відповідно акту прийому – передачі від 16 грудня 1999 року було проведено обстеження будівлі, з визначенням її активів.(а.с. 80)
Згодом, була проведена реконструкція приміщень неврологічного відділення під квартиру головному лікарю ЦРЛ ОСОБА_3, затверджений акт виконаних робіт та розпорядженням Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області за №254/А-2000 від 28 листопада 2000 року були затверджені акти державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію відповідних квартир, в тому числі кватири ОСОБА_3.(а.с.81-83)
21.12.2000 року виконкомом Татарбунарської міської ради було прийняте рішення №375 про видачу ордеру на квартиру в АДРЕСА_1, загальною площею 89,6 кв.м., ОСОБА_3 на склад сімї 2 особи.(а.с.85)
Таким чином, на період 2000 року спірне приміщення знаходилось на балансі Татарбунарської міської ради і на нього стала розповсюджуватися дія Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
27.09.2007 року з позивачем був укладений договір найму житла в будинках комунального житлового фонду.(а.с.92)
Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року із змінами та доповненнями, до виключної компетенції міської ради відноситься: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Пунктом 5 ст. 16 указаного вище Закону встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради. В процесі слухання справи представник позивача уточнила позовні вимоги стосовно визнання незаконним рішення виконкому Татарбунарської міської ради № 60 від 30.04.2009 року про відмову в приватизації квартири і просила в цієї частині позов не розглядати. В цієї частині рішення не оскаржується у зв’язку з чим, судова колегія не висловлює свою думку з приводу правомірності дій виконкому Татарбунарської міської ради.
ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до уповноваженого органу із заявою про приватизацію спірної квартири.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте помилково застосував закон, вирішив питання про приватизацію житла замість визначених законом органів. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.09.2010 року з ухваленням нового по суті заявлених вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Татарбунарської міської ради Одеської області – задовольнити частково.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.09.2010 року – скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області, Татарбунарської районної ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Сидоренко І.П.
Сєверова Є.С.