АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрова Є.С., Цюри Т.В.
при секретарі Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 червня 2010 року по справі ОСОБА_2 до Відкритого Акціонерного Товариства «Балтський МКК дитячих продуктів», третя особа - ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобільний гараж, та за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Балтський МКК дитячих продуктів» про визнання права власності на автомобільний гараж, -
встановила:
У грудні 2002 року ОСОБА_2 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ВАТ «Балтський МКК дитячих продуктів» про визнання права власності на автомобільний гараж. (а.с.2)
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 27.01.2003 року позов ОСОБА_2 був задоволений. (а.с.10)
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2008 року , за заявою ОСОБА_2, рішення Балтського районного суду Одеської області від 27.01.2003 року було переглянуто у зв’язку з нововиявленими обставинами.(а.с.19)
10.03.2009 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимог, і просив суд визнати за ним право власності на автомобільний гараж АДРЕСА_1, Одеської області, який був переданий ВАТ«Балтський МКК дитячих продуктів» відповідно договору купівлі – продажу від 23.08.2001 року, укладеного в простій письмовій формі та акту прийому – передачі від 24.08.2001 року.(а.с.20-21)
20.11.2008 року ОСОБА_1 заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, і просила суд визнати за нею право власності на автомобільний гараж АДРЕСА_1, Одеської області. (а.с.70-73)
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 16 червня 2010 року позов ОСОБА_2 був задоволений. За ОСОБА_2 визнано право власності на автомобільний гараж АДРЕСА_1, Одеської області. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.(а.с.130-132)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про його скасування з направленням справи на
_________________________
Головуючий по першій інстанції – Ільніцька К.М. Справа №22ц-17383/10
Доповідач Погорєлова С.О. Категорія: У-5
новий розгляд. В обґрунтування скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справ та неправильного застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 червня 2010 року зазначеним вимогам закону не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 і відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 придбав гараж за плату у Балтського МКК, який не мав право його відчужувати, але про це ОСОБА_2 не знав і не повинен був знати, тобто являється добросовісним набувачем. Підстав для витребування гаражу, передбачених ч.1 ст.145 ЦК України (в редакції 1963 року) немає, а отже відповідно до ст.225 ЦК України (в редакції 1963 року) за ОСОБА_2 належить визнати право власності на спірний гараж. З цих же підстав не підлягає задоволенню позов ОСОБА_1
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Судом встановлено, що 23 серпня 2001 року між ВАТ «Балтский молочно – консервний комбінат дитячих продуктів» та ОСОБА_2 був укладений в простій письмовій формі договір купівлі – продажу гаражу АДРЕСА_1, Одеської області. За договором ОСОБА_2 було внесено в касу ОАО «Балтський МКК» 3000 гривень, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера №312 від 23.08.2001 року.(а.с.4,5)
ОСОБА_1 наполягала, що рішенням Виконкому Балтської міської ради народних депутатів №293 від 05.07.1990 року вона була включена до списків колективного гаражу по АДРЕСА_1, і що саме вона побудувала гараж за власні кошти в період 1992-1993 роки, оскільки проживала по указаному адресу. Гараж вона нікому не продавала, проте не користувалась ним тривалий час.(а.с.76,77)
Право розпорядження (продаж) - це одне із правомочностей власника. При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_1. не набули у встановленому законом порядку право власності на спірний гараж.
Згідно ст.225 ЦК ЦК України (в редакції 1963 року), право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець не є власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли відповідно до ст.145 ЦК України (в редакції 1963 року) власник не вправі витребувати від нього майно.
ОСОБА_1. просила суд визнати за нею право власності на гараж за правилами ст.331 ЦК України, проте це є нормою загального характеру, яка регламентує підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва. ОСОБА_1. не позбавлена можливості, якщо спірний гараж можна буде в силу його характеристик класифікувати як окремими об’єктами нерухомості, ввести в експлуатацію в установленому законом порядку та отримати свідоцтво про право власності.
Таким чином, суд не встановив кому належить спірний гараж і на підставі яких правовстановлюючих документів, ст.ст.225,145 ЦК України (в редакції 1963 року) не регламентують перехід права власності, суд порушив норми матеріального права,
оскільки застосував закон, який не розповсюджує свою дію на виниклі між сторонами правовідносини.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 червня 2010 року скасувати з ухваленням нового по суті, заявлених вимог.
Керуючись п.2 ч.1ст.307, п.п.3,4,ст.309,314,316,317,319ЦПК України, колегія суддів,
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 червня 2010 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого Акціонерного Товариства «Балтський МКК дитячих продуктів» про визнання права власності на автомобільний гараж АДРЕСА_1, Одеської області - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Балтський МКК дитячих продуктів» про визнання права власності на автомобільний гараж АДРЕСА_1, Одеської області - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сєвєрова Є.С.
Цюра Т.В.