УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого – Комаровської Н.В.,
Суддів –Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,
З участю секретаря – Возіян Д.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.09.2010р.,-
в с т а н о в и л а :
19.12.2008р. ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,заподіяної в результаті ДТП,в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те,що 01.10.2004р. між ним та ОСОБА_2 був укладений договір страхування транспортного засобу – автомобілю марки Volkswagen Caddy держномер НОМЕР_1
11.10.2004р. відбулась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_1,в результаті чого заподіяна шкода автомобілю ОСОБА_2
Позивач 14.01.2005р. виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 44.668,22 грн.
Згідно із ст.993 ЦК України позивач в порядку регресу просив стягнути вказану суму з винного – ОСОБА_1
Представник відповідача позов не визнав,посилаючись на відсутність доказів в підтвердження вини ОСОБА_1,а також просив застосувати правила позовної давності,стверджуючи,що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважної причини.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22.09.2010р. позов задоволений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд неправильно застосував норми матеріального права,а також неповно дослідив обставини справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія
______________________________________________________________________
Головуючий 1 інстанції – Нікітіна С.Й. Справа № 22ц-241/2011
Доповідач – Комаровська Н.В. Категорія-25
суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
При розгляді справи судом встановлено,що 11.10.2004р. відбулась дорожньо-транспортна пригода,в результаті якої заподіяна шкода автомобілю ОСОБА_2,з яким ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» уклало договір страхування транспортного засобу – автомобілю марки Volkswagen Caddy держномер НОМЕР_1
Відповідно до постанови слідчого СО по ДТП УМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.10.2004р. причиною ДТП було порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1,10.3,11.4 Правил дорожнього руху ( а.с.13).
В страховому акті від 21.10.2004 р. визначено рішення страховика про виплату ОСОБА_2 44.668,22 грн.( а.с.31).
Платіжним дорученням від 14.01.2005р. підтверджено,що позивач ( в той час – ВАТ СК «Скайд Вест») сплатив ОСОБА_2 18.01.2005р. страхове відшкодування в сумі 44.668,22 грн.(а.с.34).
Відповідно до ст.27 Закону «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика,який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,у межах фактичних витрат переходить право вимоги,яке страхувальник або інша особа,що одержала страхове відшкодування,має до особи,відповідальної за завдані збитки.
Таким чином,вимоги ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 є такими,що ґрунтуються на вимогах вищезазначених норм матеріального права та доказах,наданих сторонами в процесі розгляду справи.
Довод ОСОБА_1 про відсутність доказів його вини не заслуговує на увагу,оскільки незважаючи на знищення матеріалів ДТП та адміністративної справи за спливом строку давності,що підтверджено довідками УДАІ УМВС України в Одеській області та Приморського районного суду м.Одеси ( а.с. 71,81), факт притягнення до відповідальності ОСОБА_1 підтверджений знищеною судовою справою,а порушення ним Правил дорожнього руху - постановою слідчого СО по ДТП УМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.10.2004р.
Оцінивши надані сторонами докази по справи,суд дійшов обґрунтованого висновку про те,що дорожньо-транспортна пригода 11.10.2004р. відбулась з вини ОСОБА_1,який є відповідальною особою за пред*явленим до нього страховою компанією позовом.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те,що 21.03.2007р. позивач вже звертався до ОСОБА_1 з таким позовом,однак ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 30.10.2008р. позов був залишений без розгляду в зв*язку із повторною неявкою позивача в судове засідання (а.с.52,55)
Суд застосував ч.2 ст.264 ЦК України та дійшов висновку про те,що позовна давність переривається в разі пред*явлення позову,тому перебіг строку позовної давності продовжується і закінчується 22.03.2010р.,тобто строк звернення з позовом не пропущений.
З таким висновком суду погодитись неможна,оскільки суд неправильно застосував норму матеріального права.
Так,відповідно до ч.2 та ч.3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред*явлення позову до одного із кількох боржників,а також якщо предметом позову є лише частина вимоги,право на яку має позивач.Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Вимоги ст.264 ЦК України є загальним правилом переривання перебігу позовної давності.
Разом з тим,виключенням з цього загального правила є стаття 265 ЦК України,частина 1 якої передбачає,що в разі залишення позову без розгляду не зупиняється перебіг строку позовної давності.
Таким чином, початок перебігу строку позовної давності відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України почався від дня виконання основного забов*язання,тобто з дня виплати суми страхового відшкодування – 18.01.2005р. і завершився 18.01.2008р.
Позов ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» пред*явлений 19.12.2008р.,тобто з пропуском строку позовної давності,і позивач не просив його поновити та не навів поважних причин,за якими такий строк був пропущений.
Відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦК України ОСОБА_1 просив застосувати позовну давність.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності,про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови в позові.
Оскільки строком захищається тільки порушене право,а судом обґрунтовано встановлено порушення права ВАТ«Страхова компанія «ПЗУ Україна»,яка має право регресу до ОСОБА_1 на суму 44.668,22 грн., даних про поважність причин пропуску строку давності позивач не надав,в позові ВАТ«Страхова компанія «ПЗУ Україна» повинно бути відмовлено в зв*язку із спливом строку позовної давності як самостійної підстави відмови в позові.
Враховуючи,що суд неправильно застосував норми матеріального права,що призвело до неправильного вирішення спору,колегія суддів вважає,що рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення .
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.2,309 ч.1.п.4 ЦПК України,колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.09.2010р. скасувати.
В позові ВАТ«Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу- відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
В.Д.Коротков