Справа № 2-575-11

                                                           РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2011 року

Мар*їнський районний суд в складі:

головуючого судді –                         Пономарьова О.П.,

при секретарі                                      Шавкун Т.А.

з участю позивача                              ОСОБА_1

представника відповідача                 Узбек В.В.              

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ДП Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення моральної шкоди,-                                                                                                    

В С Т А Н О В И В :

З 1997 року позивач ОСОБА_1 працював на підземних роботах у шахті «Південнодонбаська №3». При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт . Висновком МСЕК від 10 квітня 2007 року йому безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок професійного захворювання на 50%, та встановлена третя група інвалідності. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України визначило позивачу відшкодування матеріальної шкоди та щомісячних страхових виплат.

У  судовому засіданні позивач стверджує що внаслідок втрати професійної працездатності у нього наявна моральна шкода, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання. Переживання викликані наслідками професійного захворювання. ОСОБА_1 стверджує, що втратив професійну працездатність, втратив можливість повністю реалізувати свої можливості постійно змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання. Позивач вказує, що стан його здоров'я став незадовільним, він часто лікується стаціонарно та амбулаторно. Вказані обставини, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по новому й свідчать про заподіяння йому моральної шкоди. Позивач оцінив свою моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят) тисяч грн.

Представник відповідача проти позивних вимог позивача ОСОБА_1 заперечує, обґрунтовує це тим, що підставою для розгляду питання про встановлення факту моральної шкоди є висновки лікувального закладу у вигляді висновку лікаря психіатра, лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісії про перенесений стрес або депресії. Моральна шкода є невидимим шкодою, тому його необхідно доводити особливим способом: медичними довідками від психіатра і невропатолога. Щодо розміру заявлених позовних вимог представник відповідача також незгодний, оскільки оцінка глибини страждань вимагає спеціалізованого, професійного та психологічного аналізу у вигляді висновку судово-психологічної експертизи. Зазначена експертиза є доказом наявності понесеного моральної шкоди, а позивачем не подано доказів, понесених ним морального страждання. Враховуючи той факт, що позивач перебував у трудових правовідносинах з ДП «ДВЕК»ВП «Шахта«Південнодонбаська № 3 »до цього позовом необхідно застосовувати трудове законодавство, а зокрема ст.237 'КЗпП України та ст.233 КЗпП України. А згідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою до суду у тримісячний термін з дня, коли він дізнався про порушення свого права. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач мав можливість вчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права, але не звернувся. Поважність пропуску встановленого строку звернення до суду позивачем не підтверджена документально.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши сторін, суд вважає,що позов ОСОБА_1 до ДП Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Таким чином до позову ОСОБА_1 до ДП Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення моральної шкоди не застосовується позовна давність.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі ст. 268, 1167, 1168 ЦК України, ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди –15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                              О.П. Пономарьов