Справа  № 2-а-193/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року                                                                                          м. Донецьк

          Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:

          головуючого - судді Ларіної О.В.,

          при секретарі  - Сакович Ю.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника, що був ліквідатором наслідків на ЧАЕС, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради неправомірними по відмові в нарахуванні та виплаті разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті; зобов'язання відповідача відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахувати та сплатити суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті. В обґрунтування позову вказала, що вона є вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 1 групи, померлого 11 серпня 2010р.

Вказала, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй передбачена одноразова компенсація за втратою годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті.

У листопаді 2010 року даний вид компенсації було нараховано у значно меншому розмірі, а саме у розмірі 7586 грн.

Позивачка звернулася до УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради із заявою про виплату компенсації за втратою годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Відповідач відмовив у цьому проханні.

Тому, позивачка змушена звернутися до суду з цим позовом.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення, в яких позов не визнав і просив в позовних вимогах відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що виплата одноразової компенсації за втратою годувальника позивачці здійснена відповідно до діючого законодавства.

Представник третьої особи - Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, в судове засідання також не з’явився, але надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що розпорядниками бюджетних коштів, що надходять для виплати компенсацій та допомоги певних видів є управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад та обов’язок щодо виплати цих коштів покладено саме на вказані органи, також просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позов підлягаючим задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

ОСОБА_1 є вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 1 групи ОСОБА_2, померлого 11 серпня 2010р. (а.с.16,17).

Померлий ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 1 групи (а.с.7,9,10) та перебував на обліку у відповідача – Управлінні праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради.

Як встановлено судом, то позивачці у червні 2010 року даний вид компенсації було нараховано у значно меншому розмірі, а саме у розмірі 7586 грн., а також не сплачено у зв'язку з арештом рахунків управління.

Нарахування вказаної суми здійснено відповідачем в розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 20.04.2007р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачці передбачена одноразова компенсація за втратою годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засоби формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, направлених на реалізацію закріплених Конституцією України і Законами України основних соціальних гарантій. Відповідно до положень вказаного закону державні соціальні гарантії – це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

У відповідності до ст. 19 вказаного Закону, виключно законами України встановлюється мінімальний рівень заробітної плати. При цьому державні соціальні гарантії є обов’язковими для усіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Позивачка ОСОБА_1, має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок ЧАЕС, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату одноразової компенсації сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Право на отримання одноразової компенсації у зв’язку з втратою годувальника має сім’я, в якій є непрацездатні члени, що були на утриманні померлого годувальника. Непрацездатних членів сім’ї і членів сім’ї, які вважаються утриманцями, визначено ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.36 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

При нарахуванні одноразової компенсації за втратою годувальника позивачці, відповідачем було застосовано розмір компенсації, визначений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 20.04.2007р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У зв'язку з чим, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при виплаті одноразової компенсації за втратою годувальника застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. №649.

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що виплата позивачці відповідала вимогам діючого законодавства України, оскільки виплата призведена в розмірі, встановленому постановою КМ України, а постанови є підзаконними нормативними актами, і в даному випадку слід застосовувати Закон України, оскільки в державі діє принцип верховенства права.

Конституційний суд України неодноразово звертав увагу на неконституційність законів по обмеженню та скасуванню пільг окремим категоріям громадян.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги щодо визнання дій УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради неправомірними по відмові в нарахуванні та виплаті разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті; зобов'язання УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахувати та сплатити суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті, є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 55 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік", ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України №649 від 20.04.2007р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника, що був ліквідатором наслідків на ЧАЕС  – задовольнити у повному обсязі.  

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суму разової компенсації за втратою годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті.

Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради від сплати судових витрат в доход бюджету.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.  

          Суддя Куйбишевського районного

          суду м. Донецька                                                                         О.В. Ларіна