Справа № 2-14/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді – Ткачова О.М.

  при секретарі          – Грицай Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красний Лиман справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов*язання  привести будівлю у відповідності з дозвілом на будівництво, усунення перешкоди в користуванні нерухомим майном, стягнення моральної шкоди,-

                                                                      ВСТАНОВИВ:

     17.09.2009  року  позивач  звернувся до суду  з позовом до відповідача, в якому просить постановити рішення яким зобов*язати ОСОБА_3 привести будівлю (гараж) №НОМЕР_1 кооперативу “Південний-2” в м.Красний Лиман Донецької області у відповідність наданого йому дозволу  на будівництво, та усунути перешкоди в користуванні  його гаражем,стягнути з відповідача на його користь 2000,00 гривень моральноі шкоди та понесені ним судові витрати.

          Згодом на вимогу суду позивач уточнив свої позовні вимоги не змінюючи підстав та предмету позову залучивши до розгляду справи третю особу.

          В судовому засіданні позивач   наполягав на  позовних вимогах , та їх обгрунтуванні, викладених  ним  у позовній заяві, та просив позов задовольнити,та на задані йому питання пояснив,що довжина його автомобіля складає приблизно чотири метри і тому він не може заїхати в свій гараж через те,що відповідач добудував свій гараж і ця добудова виступає вперед і заважає йому проіхати в свій гараж.

          Відповідач  в  судовому  засіданні  позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та судові пояснив, що після того як він добудував свій гараж відстань між його гаражем та гаражем позивача складає більше шести метрів і ніяким чином не перешкоджає тому заїхати в гараж, в нього машина не менше ніж у позивача і він без зусиль заїздить до свого гаража. Він в свій час сплатив штраф за порушення будівельних норм та правил, але потім приватизував земельну ділянку під гаражем та відповідно до встановленого законом порядку оформив на себе право власності на гараж.

           Треті особи- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області ,виконавчий комітет Краснолиманської міської ради та Краснолиманська міська рада чи їх представники, до судового засідання не з*явились ,хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання і ухвалою суду було прийнято рішення справу розглянути без їх участі.

          Суд,   заслухавши  позивача,відповідачів а також   дослідивши матеріали справи, як докази  вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

           ОСОБА_3 на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка розташована в м.Красний Лиман Донецької області по вул.Крупської з її цільовим призначенням для будівництва індівідуального гаражу  площею 0,0016 га на підставі державного акту зареєстрованого та  виданого 05 травня 2009  ( а.с.38), на якій розташований гараж який також належить відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 08.01.2009 року (а.с.36-37).

          Позивач має на праві власності гараж  №НОМЕР_1 в  кооперативі “Південний-2” в м.Красний Лиман (а.с.9-12).

          З жовтня 2008 року позивач звертався в різні інстанції з приводу усунення перешкод відповідачем по користуванню ним гаражем ( а.с.13-22).

          Відповідно до відповіді на запит суда   головного архітектора м.Красний Лиман від 19.04.2010 року- добудований гараж гр.ОСОБА_3на даний момент перешкоджає вільному заїзду в гараж гр.ОСОБА_2, так як раніше ОСОБА_2не мав автомобіля ( а.с.55).

          Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України- право власності є непорушним.Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права  чи обмежений  у його здійсненні.

          Відповідно до ст. 328 ЦК  України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена  судом.

          Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про  визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

          Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України Право власності на новостворене майно ( житлові будинки , будівлі, споруди тощо) виникає з моменту  завершення будівництва (створення майна).

          Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України – житловий будинок,будівля,споруда,інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи неналежно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України — у разі істотного відхилення від проекту , що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом  відповідного  органу державної влади або органу  місцевого самоврядування  може постановити рішення , яким зобов*язати  особу,яка здійснила (здійснює) будівництво , провести відповідну перебудову.

          В статті 30 ЦК України зазначено,-

          1.Цивільну дієздатність має фізична особа,яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

          Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатгість  своїми діями набувати для себе  цивільних прав  і самостійно їх здійснювати , а також здатність  своїми діями  створювати для себе цивільні обов*язки , самостійно їх виконувати  та нести  відповідальність  у разі їх невиконання.

          2.Обсяг цивільної дієздатності  фізичної особи  встановлюється цим Кодексом  і може бути обмежений  виключно у випадках і в порядку , встановлених законом.

          Таким чином позивач не є тією особою за позовом якої суд може вирішити питання щодо зобов*язати  особу,яка здійснила (здійснює) будівництво , провести відповідну перебудову.

          Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі,та відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

          Суд,оцінюючи відповідь на запит суду  головного архітектора м.Красний Лиман від 19.04.2010 року-про те,що  добудований гараж гр.ОСОБА_3на даний момент перешкоджає вільному заїзду в гараж гр.ОСОБА_2, так як раніше ОСОБА_2не мав автомобіля,-

не бере цей доказ до уваги, оскільки він отриманий з порушенням норм ЦПК України по ініціативі суду без клопотання будь-якої сторони, а також вважає його таким як не відповідаючим дійсності,оскільки цей висновок зроблено без будь-якого обстеження  в натурі розташування гаражів та особою яка не є фахівцем з керування транспортними засобами, а також з огляду на те,що  як зазначив позивач в позовній заяві йому неможливо заїхати до гаражу мікроавтобусом , який по габаритам є набагато більший за легкові автомобілі для яких були збудовані гаражі.

          Таким чином, оскільки позивач не є особою яка має право пред*явити позов про

проведення  відповідної перебудови нерухомого майна          , та ним не доведено що діями чи бездіяльністю відповідача йому чиняться перешкоди в користуванні його майном то в цій частині позову слід відмовити у зв*язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодовування моральної шкоди, завданої внаслідок отриманих нею душевних страждань,які вона зазнала у зв*язку  з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів.

         Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою,яка її завдала,за наявності її вини.

                Як вбачається з позовної заяви  позивача  завдана йому моральна шкода полягає в тому , що він зазнав страждань тому  ,що він тривалий час вів переписку з різними організаціями , відповідач на його вимогу не здійснив перебудову свого гаражу,збудував гараж з порушенням  будівельних норм та правил.При цьому ним в суді не надано  будь-яких пояснень в судовому засіданні  та доказів в чому саме полягає завдана йому  діями відповідача , пов*язана з предметом позову,  моральна шкода , саме у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи членів її сім*ї. Також невиконання його вимог відповідачем на протязі всього часу це право відповідача на захист своїх прав передбачене законом.

              Таким чином , на думку суду , позивачем не доведено в судовому засіданні заподіяння йому  винними діями відповідача будь-якої моральної шкоди, а отже в цій частині позову теж слід відмовити.

                 Крім того згідно з  ст. ст.81,88 ЦПК України судові витрати слід віднести на позивача.

                    Керуючись ст. ст. 316-319,321,328,375- 376  ЦК України, ст.ст.11,60,81,88,  209, 213 ЦПК України, суд, -

                                                                      ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов*язання  привести будівлю у відповідності з дозвілом на будівництво, усунення перешкоди в користуванні нерухомим майном, стягнення моральної шкоди-  відмовити у зв*язку з відсутністю підстав для його задоволення.

          Рішення суду набирає законної сили післязакінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя -