Судове рішення #13902984

                                                                                                       справа № 2а-4276/2010                                                     

                                                          

                                                              П О С Т А Н О В А   

                                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

 05 січня  2011 р.   

      Суддя Ленінського районного суду м.Луганська Кравченко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа –Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги,-

                                                                     

                                                          В С Т А Н О В И В :  

    24 листопада 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання протиправними дій Пенсійного фонду про невиплату коштів згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачені як дитині війни щомісячну державну  соціальну допомогу з 01.01.2009 року по  31.12.2009 року,з 01.01.2010 роки та в подальшому довічно у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,за винятком вже сплачених сум.

  В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни»у зв'язку, з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2009-2010 роках позивачу  допомога в таких розмірах  не виплачувалась. Вважає, що нарахування та виплата в 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

     Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону Україна «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007 р. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік»внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». А саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік». Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»призначення надбавки до пенсії особам, що мають правовий статус «дитина війни»врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня –48 грн. 10 коп., з 1 липня –48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня –49 грн. 80 коп. Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, що мають правовий статус «дитина війни»встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме –49 грн. 80 коп., що відповідає ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Надбавка у розмірі 49,8 грн. передбачена і у 2010 році. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважає, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі –Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

   Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.   

       З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1.

Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату йому підвищення до пенсії як особі, що має статус «дитина війни», але листом № 2728/Я-15/01/44 від 08.11.2010 року йому було відмовлено в перерахунку (а.с. 7).

    Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з  01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенciї, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.     

    Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.   

    Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

  Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.       

    Відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»у 2009 році прожитковий мінімум на одну  особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів  України.       

   Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня -695 гривень, з 1 квітня-706 гривень, з 1 липня-709 гривень, з 1 жовтня-723 гривні, а з 1 грудня -734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.         

  Цими  Законами  будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не внесено, та дія цієї статті не зупинена, а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення: до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та з наступними змінами його розміру.       

   Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спociб, що передбачений Конституцією та законами  .     

    У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України  " Про соціальний захист дітей війни".  

   Задовольняючи позовні вимоги з 01.01.2009 р., суд вважає, що позивачем не пропущений шестимісячний строк на звернення до суду. Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку. Позивач просить в позовній заяві про поновлення строку звернення до суду. Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності. Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, передбаченого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду за захистом свої прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог. Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що саме пенсія або виплати,  які здійснюються за виборам громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та  виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на  наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни»пропущений строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом. Через це суд прийшов до висновку про необхідність поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду.   

  На законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.    

  Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в якій визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.   

    Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

   Враховуючи, що суд не може перебирати на себе повноваження Управління Пенсійного Фонду України щодо перерахунку пенсії та стягнути суму, що підлягає виплаті після донарахування, оскільки  цей спосіб захисту порушених прав позивача не кореспондується з нормами чинного законодавства, суд вважає за необхідне обрати саме той спосіб захисту порушеного права, про який просить позивач, а саме зобов’язати управління   Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська здійснити нарахування позивачеві відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  та провести відповідні виплати за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 рік до 31.12.2010 р.з  урахуванням вже сплачених сум.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законами України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.07 року № 6-рп  та від 22.05.08 року № 10-рп,  ст.9, 10, 11, 22, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –  

                                                     

                                                       П О С Т А Н О В И В :   

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа –Головне Управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги- задовольнити частково.   

   Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, яка має статус «дитина війни».

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська нарахувати  та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з урахуванням вже сплачених сум, за період  з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,  з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік.

                В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в Донецький адміністративний апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Луганська, шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня отримання її копії.


Суддя:                                                                                          Кравченко Н.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація