Справа № 2-1823\2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Твердохліб В.А.
при секретарі Горбан М. В.
за участю представників відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Директора Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю „РСТ" ОСОБА_2, Американської компанії „Росток ЮСА Корпоратіон", Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю „Росток", Повного товариства „Атота", Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Авіва», Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Власта» про розірвання договорів, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2009 року позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачів та просив постановити рішення, яким розірвати договір від 01.09.1990 року, договір від 29.01.1991 року, установчу угоду від 1992 року, установчу угоду від 1994 року, установчий договір № 07889 від 07.06.2001 року, угоду № 08093 від 01.08.2001 року, угоду № 08261 від 18.09.2001 року про створення, діяльність та реорганізацію Малого підприємства «Росток»(код ЄДРПОУ 21475581).
В позові зазначає, що зазначені вище договори були укладені між ним та відповідачами. Оскільки 20.11.2008 року на зборах засновники товариства УАСТДВ «РСТ» відмовили позивачу у задоволенні його заяви про розірвання вищезазначених угод, а також внаслідок того, що учасники товариств поширюють інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а він не бажає дотримуватись та виконувати усі угоди, укладені між сторонами, то просив на підставі ч.2 ст. 652 ЦПК України позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві та вказав на те, що він бажає залишитись засновником товариств, а договори слід розірвати, щоб потім вичеркнути з кола засновників відповідачів, а заперечення, які надали суду представники відповідачів не відносяться до суті справи.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували в повному обсязі та зазначили, що вимоги позивача є необгрунтованими, надуманими, не передбачені чинним законодавством, в позові відсутнє нормативно-правове обгрунтування розірвання укладених договорів, а тому просили відмовити у задоволенні позову.
Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить справу розглядати у її відсутність, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з договору від 01.09.1990 року, укладеним між позивачем та відповідачем
ОСОБА_8 про створення Малого підприємства «Росток», строк дії даного договору припиняється після ліквідації підприємства «Росток» (а.с. 6).
Як видно з договору від 29.01.1991 року, даний договір являється доповненням до договору від 01.09.1990 року і визначає збереження правонаступництва Малого підприємства «Росток» (а.с. 7).
Відповідно до установчої угоди Акціонерного товариства «Росток» від 13.05.1992 року, Мале підприємство «Росток» було реорганізоване в акціонерне товариство «Росток», що стало правонаступником Малого підприємства «Росток» (а.с. 8-12).
Згідно установчої угоди від 10.11.1994 року, Акціонерне товариство «Росток» було реорганізоване в Українсько-Американське відкрите акціонерне товариство страхове товариство «Росток» (а.с. 13-15).
Відповідно до установчого договору № 07889 від 07.06.2001 року, Українсько-Американське відкрите акціонерне товариство страхове товариство «Росток» реорганізоване в Українсько-Американське страхове товариство з додатковою відповідальністю «РСТ», що стало правонаступником Українсько-Американського відкритого акціонерного товариства страхового товариства «Росток» (а.с. 17-23).
Угодою № 08093 від 01.08.2001 року та угодою № 08261 від 18.09.2001 року, внесено зміни та доповнення до Установчого договору Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю «РСТ» (а.с. 24-28).
01.11.2008 року позивач позивач подав заяву з проханням до засновників Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю «РСТ» розірвати всі укладені з ним установчі угоди та додаткові угоди (а.с. 29).
Як видно з протоколу від 20.11.2008 року, позивачу відмовлено у задоволенні заяви від 01.11.2008 року про розірвання з ним всіх установчих угод та додаткових угод (а.с. ЗО).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені, ОСОБА_6 08.02.2006 року змінив прізвище та ім»я на ОСОБА_6(а.с. 31).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1. 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2. 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3. 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4. 4)
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе
заінтересована сторона.
Позивач не вказав на істотні зміни обставин, які можуть бути підставою для розірвання договорів.
Відповідно до ч.4 ст. 151 ЦК України до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення ЦК України про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Чинним законодавством України не передбачено право одного із засновників (учасників) товариства розірвати договори про створення та реорганізацію товариства, а передбачено право на вихід учасника (засновника) із товариства.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 148, 151, 651, 652, ЦК України, ст. ст. 57-60, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_6 в задоволенні позову до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Директора Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю „РСТ" ОСОБА_2, Американської компанії „Росток ЮСА Корпоратіон", Українсько-Американського страхового товариства з додатковою відповідальністю „Росток", Повного товариства „Атота", Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Авіва», Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Власта» про розірвання договорів -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.